У Святоуспенській унівській лаврі монахів студитів, яка знаходиться у Перемишлянському районі Львівської області, відбувся Третій міжнаціональний молодіжний семінар "Ковчег", в якому взяли участь українські, польські та єврейські студенти. Вони розглянули тему: "Українці, поляки, євреї в роки випробувань у 1939-1947 роках".
Під час семінарських зустрічей
У Святоуспенській унівській лаврі монахів студитів, яка знаходиться у Перемишлянському районі Львівської області, відбувся Третій міжнаціональний молодіжний семінар "Ковчег", в якому взяли участь українські, польські та єврейські студенти. Вони розглянули тему: "Українці, поляки, євреї в роки випробувань у 1939-1947 роках".
Зустріч організували Всеукраїнський центр вивчення голокосту "Ткума" ("Відродження"), Федерація польських організацій в Україні та Український католицький університет у Львові за сприяння Генерального консульства Польщі у Львові, Американського Єврейського розподільчого комітету "Джойнт" у Дніпропетровську й Києві та Львівського обласного Єврейського благодійного фонду "Хесед-Ар'є". Перед учасниками семінару виступили науковці, дипломати і громадські діячі з України, Польщі та Ізраїлю. Відбулися зустрічі зі свідками терору в роки Другої світової війни. Молоді українці, поляки і євреї відвідали меморіали в Белзці і Павлокомі на території Польщі та в селі Гута Пеняцька Львівської області, де вшанували пам'ять полеглих.
Відкриваючи семінар, ігумен унівської лаври, отець студит Венедикт пригадав, як в роки Другої світової війни на заклик львівського греко-католицького митрополита Андрея Шептицького монахи студити переховували у цьому монастирі єврейських, польських і українських дітей. Отець Венедикт, зокрема, сказав, що він неодноразово замислювався над тим, що коли монахи студити рятували дітей, то не вважали, що чинять щось надзвичайне. Виконували начебто дріб'язкові речі: виховували, харчували, однак таким чином виховали відомих у всьому світі осіб, котрі згодом змогли впливати на світову історію.
Посол Польщі в Україні Яцек Ключковський виступив українською мовою. Пригадав, як у 1960-х роках польські римо-католицькі єпископи звернулися з листом до латинських єпископів Німеччини, закликавши взаємно пробачити провини. Це стало прикладом для примирення народів, які ворогували, та побудови мостів добросусідства. Якби такі зустрічі, як "Ковчег", транслювали по телебаченню чи належно висвітлювали в інтернеті, то, на думку польського посла, багато теперішніх міжнаціональних і міжетнічних конфліктів та непорозумінь можна було би уникнути, а також позбутися усіляких негативних стереотипів на цьому підґрунті. Завдячуючи ініціативі Генерального консула Польщі у Львові, посла Вєслава Осуховського, доктора Арона Вайса з Ізраїлю та голови Федерації польських організацій в Україні Емілії Хмельової, в стінах унівської лаври вже втретє відверто мовилося про найдраматичніші події й справи, що непокоять не одне покоління українців, поляків і євреїв.
Можна було спостерігати відчутну різницю між науковими симпозіумами та семінаром "Ковчег", оскільки про болісні справи своїх дідів і прадідів дискутувала переважно молодь, котра мала безпосередню можливість дізнатися правду, часом дуже гірку, не лише від авторитетних дослідників історії, а й від безпосередніх свідків тих подій. Це була студентська молодь з різних регіонів України, юнаки і дівчата, які входять до найрізноманітніших організацій і спільнот. Дехто приїхав сюди вдруге чи втретє. Одні пишуть наукові праці на ці теми. Декому доводиться в своїх місцевостях розв'язувати конфліктні ситуації між етнічними групами земляків. Вони прибули на цю зустріч з інколи протилежними поглядами на питання, що обговорювали. Кожен мав можливість висловитися під час засідань, "круглих столів", тренінгів та гутірок на лоні природи. Були також український, польський і єврейський дні, коли представники кожного народу презентували свої звичаї та обряди, пісні, танці. Виявилося, що молоді українці, поляки і євреї, котрі живуть в Україні, багато чого не знають про своїх сусідів. Отож, була прекрасна нагода розпитати про це один в одного. З Дрогобича приїхав один із останніх галицьких євреїв Альфред Шраєр. Випала також нагода поспілкуватися з професором Владиславом Філяром з Варшави, котрий був свідком кривавих подій на Волині в роки Другої світової війни, та послухати його виступ. Відомий польський кінорежисер Анджей Вайда звернувся зі спеціальним відеопосланням до учасників цьогорічного "Ковчега" в унівській лаврі. Присутні переглянули фільм "Катинь". Ще була фотовиставка римо-католицького отця Бруна Нейманна з Дрогобича, котрий належить до Чину братів боніфратрів.
Учасники Міжнаціонального і міжрелігійного молодіжного семінару "Ковчег-2008" ухвалили резолюцію до керівників влади і Церков, де закликали підтримати їхні ініціативи щодо більшого порозуміння між представниками різних народів.