Чи можна їсти яблука до Спаса і яка жертва мила Богові

Надворі – початок серпня. От і дочекалися ми тієї щедрої літньої пори, коли червонобоке яблучко чи наливна грушка так і просять: з’їж мене.  Проте до Спаса, тобто до Переображення Господнього, коли у храмах благословлятимуть садовину, ще більш як два тижні. Тож багато християн відмовляють собі  у цих дарах природи, аби вже після освячення насолодитися ними. Однак в тому є зміст лише тоді, коли робитимемо це з християнськими намірами.

Існує таке повір’я: батькам, у яких померла дитинка, не можна їсти фруктів до Спаса, бо цього дня діткам у раю сам Ісус роздає садовину і дитинку, батьки якої вже скуштували плодів, омине дарунком – вона сумуватиме і плакатиме…

На думку доктора канонічного права отця Михайла Димида, у нас побутує дуже багато псевдохристиянських уявлень, що не мають нічого спільного з наукою Церкви, а є радше свідченням нашого невір’я. Адже ми віримо, що Бог є Любов, найбільша і найдосконаліша. Тож чи можемо припустити, що Він скривдить дитину за те, що її мама чи тато скуштували якогось плоду? 

Попри те що піст  (а саме так можна трактувати це утримання)  є традиційною практикою християн, наскільки він добрий, тобто служить нашому духовному зростанню, залежить від нашої мотивації, нашого внутрішнього налаштування.

Крім того, піст нарівні з власне молитвою, милостинею і добрими справами є одним зі способів молитви в різних намірах. “У такий спосіб ми можемо просити у Бога здоров’я і ласки для нас та наших близьких, молитися за померлих, за допомогу і благословення у якійсь справі. Але відмова від чогось не є угодою “я тобі, ти мені”. Відмовляючись від чогось, ми можемо лише засвідчити, яким важливим є для нас те, про що просимо. Господь же у своїй доброті та мудрості краще знає, що для нам потрібно, і дає нам це”, – каже священик. 

Тож, якщо у ці дні ми відмовляємося від садовини, важливо робити це справді по-християнськи: не зі страху, а з любові до Господа. Тільки тоді така жертва мила Богові. У своїй вірі треба виходити не з якихось “побожних” повір’їв, а з Божого одкровення, яке Він дав нам у Святому Письмі, бо  блаженні ті, “хто слухає Божого Слова і його береже!” (Лк. 11:28). Господь  вчить нас любові, а не страху перед Ним.

ДО ТЕМИ

Молитвою проти забобонів

Наприкінці цьогорічного червня Високопреосвященний владика Ігор, архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ, підписав розпорядження, аби у кожну останню неділю місяця священнослужителі Львівської архиєпархії звершували молитву над дітьми.

В цьому документі йдеться про те, що така молитовна практика діяла в поодиноких спільнотах і приносила добрі плоди, адже, як зауважує митрополит, “батьки відмовляються від усяких “шаманств”: скидання вроків, викачування яєць, застосування іншого роду забобонів щодо дітей”.

Молитва над дітьми, помазання єлеєм та окроплення свяченою водою має застерегти їх від різного роду небезпек і поручити Божій опіці.