Аби мальва рясно зацвіла вже наступного року, її треба посіяти тоді, коли дозріє насіння

Мальва – давній символом любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати, уособлення духовного коріння людини. З давніх-давен ця чудова квітка прикрашала чи не кожну українську оселю: нею обсаджували плетені з лози тини, вона прикрашала стежки, росла біля воріт, хвірток, перелазів. Високе  стебло цієї квітки з різнобарвними парасольками звеселяло двори і тішило око перехожих. Охайна хатина, заквітчана мальвами, напевне вже на генетичному рівні покращує настрій, створює відчуття затишку, дає позитивні емоції, а отже, як кажуть психологи, підвищує життєвий імунітет.

Аби мальва цвіла рясно

Мальви квітують щороку – з червня до пізньої осені. Найкраще ростимуть і цвістимуть у щедро удобреному ґрунті, при рясному поливані, на відкритому для сонця, але захищеному від вітру місці. Мальва не любить застою води, тому найкраще висаджувати її на невеличких схилах.

Однак ті, хто намагається виростити цю рослину на своїй ділянці чи коло хати уперше, повинні пам’ятати, що це – дворічна рослина, і у перший рік не цвіте, а лише утворює розетку великих серцеподібних листків. На другий рік розвиваються прямі, вкриті листям квітконосні стебла заввишки майже 2 – 2,5 метра. Достигаючи, насіння мальви осипається. Таким чином кущ оновлюється і може при належному догляді кілька років тішити квітом господарів та перехожих. 

Досягти цвітіння в перший рік можна при вирощуванні розсадою. Для цього, щойно зійде сніг, у затишному місці висівають насіння, а наприкінці травня – на початку червня розсаду висаджують на визначеному місці. Однак рослини з махровими квітами (мають кілька шарів пелюсток) зацвітають лише на другий рік. Аби пришвидшити квітування, мальви треба посіяти влітку, одразу після дозрівання насіння – тоді наступного року вони розквітнуть  на вашому подвір’ї.

Догляд і підживлення

Насіння висівають на глибину 3-4 см у середині травня в удобрений азотом ґрунт. У вересні розсаду садять на постійне місце. На другий рік ранньою весною, щойно зійде сніг, варто зробити перше підживлення нітроамофоскою чи попелом. У період бутонізації треба вдруге підживити рослини амонійною селітрою. Розкриття нижніх пуп’янків починається через 40 – 50 днів від настання тепла.

Щоб розвивалися високі стебла з великими квітками, треба періодично (раз на 2 роки) удобрювати мальву перегноєм (1 кг на квадратний метр).

Розмножити рослину можна і живцюванням. Для цього у середині травня на живці ріжуть численні відкореневі паростки, що з'являються улітку близько стебел. Для цього потрібно відділити такий паросток і помістити його  у заздалегідь підготовлену лунку та рясно поливати впродовж наступних кількох тижнів.

Мальва належить до рослин довгого дня, тому особливо потребує світла у перший період розвитку. У цей час їй знадобиться багато вологи. Ці рослини люблять тепло, особливо під час цвітіння, понад те, вони холодостійкі – витримують короткочасні невеликі приморозки.

Насіння  збирають вибірково з перших квітів через 3-4 тижні після цвітіння.

Мальва – хороший медонос. На її квітки люблять сідати бджоли і джмелі.

Хвороби, якими уражається мальва

Найнебезпечніші хвороби, що загрожують цій квітці, – іржа і борошниста роса. Мальва уражається здебільшого попелицею та листоїдом. Боротьбу з хворобами та шкідниками варто починати із видалення ушкоджених листків і стебел. Обприскують рослини одразу ж після зимівлі та перед початком цвітіння одновідсотковим розчином бордоської рідини або ж мідного купоросу. Ще краще застосовувати народний метод – розчин господарського мила (50 г на 10 л води).

На зиму рослини потрібно утеплювати. Як і в троянд, корінь і нижню прикореневу частину стебла слід присипати торфом, перегноєм чи опалим листям або ж просто землею з грядки.