Нині, 12 липня, православні та греко-католики відзначають свято славних і всехвальних апостолів Петра і Павла. Апостольське ім’я Петро (з грецької “камінь”, “скеля”) дав своєму учневі Христос, коли покликав його за собою. Тому цього апостола дійсно сприймають як камінь, на якому була заснована Церква.
Петро став одним із перших 12 апостолів Господа. Під час своїх мандрів Ісус якось запитав учнів, ким люди його визнають і ким визнають його учні. Відповіді були різні, але жодна з них не була близькою до істини. І лише Петро сказав: “Ти – Христос, Син Бога живого”. Ісус відповів: “Блаженний ти, Симоне, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але мій небесний Отець”.
Саме Петрові Господь після Тайної вечері пророкував, що він тричі зречеться його ще до того, як заспіває півень. Так і сталося: Ісуса Христа схопили, а Петра, який ішов слідом, упізнали люди. Він тричі зрікся Господа та ще й заприсягся, що не знає його. Ці три страшні зречення були “анульовані” лише після вознесіння Ісуса Христа, який наділив Петра пастирською владою. З цього моменту й почалася проповідницька діяльність Петра в країнах Сходу.
А от святий Павло не був знайомий з Ісусом за його життя. В ім’я Христа він творив чудеса, засновував церкви. Жоден із апостолів, як вважає Церква, не виголосив стільки промов, не залишив стільки послань, як Павло. І врешті своєю мученицькою смертю він повністю довів свою відданість Ісусові Христові.
Цим релігійним празником закінчується Петрів піст, і починають справляти весілля. Зі святом Петра і Павла пов’язані такі народні прикмети: “Як на Петра дощ, гнитиме картопля. Якщо один – врожай буде непоганий, два – добрий, а три – багатий”. “Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз”. “Коли на Петра сльота, влітку буде багато болота”