“Пошта” радить, як правильно висаджувати, доглядати та розмножувати кущі троянд

Про троянду існує безліч міфів та легенд, зокрема у грецькому йдеться про те, як богиня Флора, побачивши вродливу дівчину, перетворила її на квітку, Афродіта додала цій квітці краси, три Грації – блиску і шарму, Діоніс пожертвував ароматний нектар, Зефір роздув хмари, щоб Аполлон міг проливати на троянду сонячні промені. А коли квітка виросла, її передали Еросу і назвали королевою квітів…

Чарівна форма троянди, приємний аромат, тривалий період цвітіння – що може бути кращим для створення композицій! Та щоб ці квіти тішили вас, важливо дослухатися до важливих порад: як вибрати ділянку, ґрунт для висаджування, доглядати, розмножувати та боротися із хворобами. 

Обираємо сонячне місце

Троянди люблять світло й тепло, тому місце для них обирають сонячне, захищене від холодних вітрів і протягів. Ці квіти надто вибагливі до освітлення, у тіні погано цвітуть. Сонячні промені просто необхідні їм у першій половині дня, адже сприяють швидкому випаровуванню нічної роси з листків і таким чином знижують небезпеку ураження борошнистою росою. 

Особливості садіння 

Троянди люблять слабокислі ґрунти, не терплять вологих і заболочених місць. При садінні коренева система троянд не повинна бути підсушеною. Задля збереження вологості корені кущів обгортають при транспортуванні на місце висаджування  вологим ганчір’ям. 

Саджанці мають продавати в поліетиленовому мішечку з грудкою землі. Для садіння викопують ямку 40х40 см, кореневу систему засипають поживною сумішшю вище від рівня щеплення на 3 – 5 см і ретельно поливають. Землю навколо висадженого куща удобрюють перегноєм або ж торфом. 

Найкращий час для висаджування троянд – весна та осінь. Перед садінням саджанці обрізають. На кущах вибирають три-чотири сильні пагони і вкорочують їх, залишаючи по дві – чотири бруньки. Корені саджанців варто рівномірно розмістити в ямці.

Саджанці, придбані навесні або восени, дезінфікують, занурюючи на 20 – 30 хв. у розчин мідного купоросу (1 ст. л. на 10 л води). Перед садінням уважно оглядають їх, видаляють  зламані та слабкі пагони і ушкоджене коріння. Якщо коріння підсушене, саджанці варто поставити в холодну воду на добу. Троянди можуть мати власні корені, вирощені з пагонів, та бувають і щеплені, коли до кореневої системи шипшини прищеплюють культурний сорт.

Помірне поливання, постійне живлення

Ці квіти варто поливати у спеку в середньому раз на тиждень – вранці або ввечері, відро води під кущ. Вода має бути відстояна і прогріта. У вересні поливання скорочують до двох разів на місяць, а в жовтні  взагалі не поливають. Живлення для троянд є обов’язковим! Удобрювати рослини краще навесні, коли з’являються перші листочки, та у червні-липні, коли розпускаються пуп’янки.

Шкідливі пагони

Після відцвітання квіти варто обрізати, аби плоди, що утворюватимуться, не виснажували рослину. Для кращого цвітіння обрізають як старі, так і молоді гілки. На щеплених трояндах необхідно видаляти пагони, що відростають від коренів. Це пагони дикої шипшини, які потребують живлення на шкоду прищепленій троянді. Якщо пагони підщепи не видалити, троянди швидко дичавіють, тобто росте шипшина, а культурні щепи гинуть.

Способи розмноження 

Найпростіший спосіб розмноження троянд – поділ кущів. Його бажано робити наприкінці квітня – на початку травня. Кущі викопують до розпускання бруньок і ділять секатором на частини, кожна з яких повинна мати корені та пагони. Можна не викопувати всього куща – лише відокремити від нього потрібну частину. Занадто довгі або ж ушкоджені корені при викопуванні вкорочують, а пагони обрізають.

Як розмножувати виткі троянди? Для цього краще брати одно-, дворічні пагони, що відгалужуються в ділянці кореневої системи. У ґрунті зробити рівчак і  вкласти у нього обраний пагін, попередньо зробивши на ньому надрізи кори в тому місці, на якому має бути коріння. Гілку пришпилити до землі шпилькою з товстого дроту, полити і засипати рівчак землею. Верхню частину пагона поставити вертикально і прив'язати до кілка. Протягом літа стежити, аби ґрунт не пересихав. До осені відводки укоріняться. Зимувати їх варто залишити на цьому ж місці, а наступної весни відокремити від материнського куща і пересадити. 

Троянди розмножують і живцями – особливо легко це зробити на початку літа. Для цього вибирають не надто товсті й не дуже тонкі пагони. Вони повинні бути напівтвердими, перебувати в стадії цвітіння або щойно відцвісти. У такому пагоні зрізають верхівку, а із середньої частини нарізають живці з 2-3 міжвузлями та кількома листочками. Нижній зріз роблять навскіс,  під самою брунькою, верхній – прямий, на 0,5-1 см вище від верхньої бруньки, нижнє листя видаляють.  

Нарізати живці бажано в дощову, хмарну погоду або рано-вранці, коли вони насичені вологою. Нижні зрізи обробляють стимулятором для укорінення  і висаджують на сонячному місці в теплиці. Ґрунт має бути пухкий і дуже родючий. Зверху насипають піску шаром близько 2 см. Землю поливають розчином марганцівки. Живці висаджують похило, майже горизонтально, заглиблюючи у ґрунт на 2-3 см, і ретельно ущільнюють його біля живців. Температура в теплиці має бути близько 20 – 25 градусів, а для збереження високої вологості живці кілька разів на день обприскують водою. Приміщення обов’язково провітрюють, особливо у спеку, залишаючи невелику щілину в теплиці. 

У таких умовах живці вкорінюються приблизно через місяць. Тепер їх поступово “привчають” до відкритого повітря, знижуючи вологість, і частіше провітрюють теплицю. Наприкінці літа на молодих саджанцях можуть з’явитися пуп’янки, та їх краще обламати, даючи можливість молодим кущам набратися сили. На зиму саджанці добре вкривають або пересаджують у горщики і тримають у підвалі. 

Найчастіше застосовують спосіб щеплення брунькою. Таким чином троянди можна прищеплювати з травня до середини вересня. Щеплення, зроблені в другій половині літа, підуть у ріст лише навесні наступного року. Аби прищепити троянду в такий спосіб, роблять надріз на шипшині завглибшки 2-3 мм і завдовжки 2-3 см. При цьому повинні бути захоплені кора і частина деревини. Обережно беруть  живець і вставляють його у розріз. Міцно притискають до деревини і туго обмотують місце щеплення ізоляційною стрічкою, залишивши вільним тільки вічко.