Шановні читачі! До Дня матері, який відзначаємо 13 травня, газета “Львівська Пошта” та ТМ “Мої корівки” проводять конкурс “За що я хочу подякувати своїй матусі”. Нагадуємо, що його учасниками можуть бути як дорослі, так і діти. Усі учасники конкурсу отримають смачні гостинці від ТМ “Мої корівки”. Листи із розповідями чи віршами про дорогу маму, проілюстровані фото або малюнки, редакція приймає до 8 травня за адресою: газета “Львівська Пошта”, пр. Шевченка, 23, м. Львів, 79005 чи на електронну адресу l.viktorya@gmail.com

Сьогодні “Пошта” друкує перші листи, які надійшли на нашу адресу. 

На фото: Оля (справа) з мамою, сестричкою і братиком.  

Оля Попко, учениця 5-го класу школи № 5 м. Городок, учасниця літературної студії “Джерельце”, яка діє при Львівській обласній бібліотеці для дітей. 

Я  люблю  свою  маму  рідненьку,

вона  щодня  встає  раненько.

І  готує  все  для  нас –

наша  мама  просто  клас.

Скрізь  помітна  мамина  турбота,

любов’ю  наповнена   кожна  робота.

Матуся  навчає  і  ніжно  голубить,

бо  діточок  своїх  дуже  любить.

Її  усмішка,  як  квітка  привітна,

і  тепла,  неначе  пора  літня.

Коли  вона  щиро  серцем  радіє,

нашу  душу  сонечком  зігріє.

Якщо  у  нас  труднощі  є  на  шляху,

вона  звеселяє  нашу  журбу.

У  радості  й  смутку  вона  завжди  з  нами,

на  світі  немає  кращої  мами!

В  день  матері  я  її  привітаю,

міцного  здоров’я  їй  побажаю.

Принесу  для  неї  квіти –

буде  матінка  радіти!

Дякую Вам за гарний конкурс, який змушує нас подивитися на реальні речі у іншому світлі: у простій людині – мамі, розгледіти Людину, від якої ми залежимо.

Мене звати Полінка. Мені 4,5 рочки. Писати цього листа мені допомагає мама, я лиш озвучую свої думки. Хоч я ще маленька, але я вже розумію, як багато робить мама для того, щоб мені було добре і затишно, як вдома, так і на вулиці. Кожного дня вона раненько встає, готує мені сніданок і відводить мене в садок. 

Після довгого робочого дня, що мама проводить на роботі, в неї вистачає сили вдома приготувати смачну вечерю, прибрати іграшки, розкласти все зайве на свої місця, і ввечері розказати мені цікаву казочку перед сном.

У моєї мами багато роботи, за виконання якої я їй дуже вдячна. Мамуся завжди турбується про мене, лікує мене, купляє мені гарні речі для того, щоб я виглядала найкраще і була маленькою принцесою.

Коли я виросту і буду великою, я допомагатиму мамі, робитиму всю її роботу. А за те, що я зараз маленька і безтурботна дівчинка, я хочу подякувати своїй мамі, адже на даний час єдиними моїми проблемами залишається бути чемною, відвідувати дитячий садок і не ображати молодшу сестричку.

Вірш про маму

Моя рідна ненька,

на личку гарненька.

А очка, як зорі,

на небі прозорім.

Вуста, мов ті маки,

на полі рум’яні.

А руки, мов крила птаха,

що в небі крилатім.

Руками-крильми огортає,

від смутку ховає.

Гостинці дарує,

і ніжно цілує.

Поліна Руднєва, 4,5 р. 

Допомагаючи дітям писати листи на конкурс, я й собі вирішила розмислити: “Що для мене означає мама, за що я їй можу бути вдячною?”.

Думок приходить багато і всі вони сходяться до того, що мама – оплот мого життя.

Мама подарувала мені життя, і в перші несвідомі і несамостійні роки мого життя була незамінним помічником. Перші хвороби, недоспані ночі, перші сиві волосини – це все, що їй доводилося терпіти через мене. 

Мама – завжди перший помічник, який прийде на допомогу без вагань, вірний і мудрий порадник у всіх справах, мама – взірець для наслідування того, як виховувати вже власних дітей.

Без батьків, а особливо без мами, світ стає жорстким і незрозумілим. Батьки беруть на себе всі проблеми і негаразди, залишаючи дитині лиш світлі і щасливі моменти, батьки пояснюють, як треба вести себе у дорослому житті, щоб не накоїти необдуманих вчинків.

Я вдячна своїй мамі за подароване мені життя, за безхмарне щасливе дитинство, за ту життєву мудрість, яку вона передала мені. А ще за те, що незважаючи на вік, вона допомагає мені виховувати вже моїх діток, вчить їх розуму, добра і терпіння.

Марія Руднєва 

Мама вишила мені

квітами сорочку.

Квіти гарні весняні,

на, вдягай, синочку.

В нитці – сонце “золоте”,

пелюстки багряні.

Ласка мамина цвіте

в тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

швидко одягнуся.

Підійду і обніму

я свою матусю.

Мамине свято я зустрічаю,

я для матусі віршика знаю.

Я подарунок матусі роблю,

я свою маму дуже люблю.

Данило Задоровський

Намалюю маму,

намалюю сонце.

Далі наш садочок,

а в садочку – хата.

Біля хати квіти –

мальви і жоржини.

Й ніби сонце сходить,

соняшник за тином.

Гарна ти, матусю,

люба, дуже мила!

Ти мене ще змалку

звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

як любить родину.

Мову нашу гарну,

рідну Україну.

Буду Українка,

як і ти, матусю.

І за ту науку

я тобі вклонюся.

Вікторія Задоровська

Пишуть Вам Ваші постійні читачі. Дякуємо за те, що Ви вкотре влаштовуєте перевірку наших талантів і умінь.

Пише Вам Соломійка. Мені мало рочків, тому мені допомагає мама. На запитання: “За що я можу бути вдячна мамі?” Соломійка розумних слів не скаже, а відповість просто і лаконічно: “За те, що мамуся будить мене кожного ранку, годує смачною кашею, бавиться зі мною, терпить усі мої капризи, складає мої іграшки, балує шоколадками та іншими смаколиками.

Мама завжди поруч, коли треба. А коли стається біда, наприклад, здерте колінко або синець на нозі, то мама, як ніхто краще, знає, чим зарадити горю своєї дитини.

Мама інколи буває строга і сувора, але це ненадовго. Після того, як я попрошу у неї пробачення, вона перестає хмуритися і її очка знову блищать радістю.

Я люблю свою маму, і я хочу подякувати їй за кожен день, прожитий мною, в якому вона мене оберігає від усіх негараздів і створює мені комфортне життя”.

Вірш про маму

Моя мама, мов те сонце,

що блищить з височини.

Моя мама, мов та зірка,

що сіяє лиш мені.

Моя мама, мов та птаха,

що мене оберіга.

Від незгод і всього лиха,

що тихенько спочива.

Соломія Руднєва, 2,5 р.