“Блаженні ті, що слухають Боже Слово і зберігають його”, – сказав Ісус, коли Марта нарікала, що сестра її Марія, замість допомогти їй, сиділа біля ніг Учителя, вказавши, що та вибрала кращу частку. Саме жінки були тими, хто зберіг це слово навіть у найтрагічніші моменти. Вони залишилися під хрестом, засвідчивши свою вірність до кінця. Саме вони зберегли у своєму серці саму суть Його вчення: самовідданість та жертовну любов, милосердя і вірність.
Навколо Ісуса юрмилося багато людей, які приходили послухати його слова. Усі від Нього чогось чекали, навіть апостоли не були вільними від корисливих планів: “Господи, дай, щоб ми сиділи праворуч і ліворуч Тебе у Твоєму царстві”. Жінки допомагали Ісусові, служили Йому, не ставлячи жодних умов. Не питали, як учні: “Ось ми покинули все і пішли за Тобою, що нам за це буде?” Для них уже сама близькість до Ісуса була найбільшою нагородою.
Однак у міру наростання ненависті до Ісуса, ряди Його прихильників і друзів рідшали. Під Хрестом залишилися ті, які під час успіху Ісуса були, здавалося, далеко, в тіні, котрим Ісус, можливо, нічого не говорив про своє Воскресіння. “А при хресті стояли Мати Його, і сестра його матері Марія Клеопова і Марія Магдалина”... Їх прості, людські любов і вірність були сильніші за страх, усе стало неважливим перед глибиною їх скорботи.
У цій скорботі, купивши миро, поспішали вони вранці до гробу, щоб намастити ним тіло Ісуса. Як не дивно, вони журилися не тим, як бути зі сторожею при гробі, чи що їх може за це чекати, а думали про те, хто ж їм відкотить камінь. Вони поспішали, щоб востаннє послужити своєму Учителеві, і на третій день після Його смерті вони свідчать свою вірність і любов.
Увійшовши до гробу, вони побачили не триденно похованого Ісуса, але ангела у вигляді юнака, одягненого в білу одежу. Вони, звичайно, злякалися, але це був благоговійний страх, трепет перед Божою присутністю.
За свою любов, відданість, віру і відвагу мироносиці сподобилися стати вісниками воскресіння. Від Ангела вони отримали завдання свідчити іншим про Воскреслого Христа, а потім і Сам Воскреслий Христос послав жінок-мироносиць до апостолів, щоб сповістити добру новину апостолам, які поховалися налякані.
Воскреслий Ісус являється вперше не апостолам, а мироносицям-жінкам, Він посилає їх сповістити світові велику радість.
У цей день у числі жінок-мироносиць Церква прославляє Марію Магдалину, Марію – матір Якова і Йосії, Соломію, Йоанну – дружину Хузи, урядника Іродового; Марію і Марту – сестер Лазаря, Марію Клеопову, Сусанну та інших. Також у неділю жінок-мироносиць Церква вшановує усіх жінок, які своїм щоденним служінням свідчать світові любов та вірність.