За інформацією південних, війська сусідньої країни просунулися на дев’ять кілометрів углиб їхньої території, використовуючи танки та артилерію.

За попередніми даними, загинуло понад 400 осіб з обидвох боків. Скільки з них мирнх мешканців, а скільки військових – точно невідомо. Тисячі мешканців прикордоння були змушені втікати від війни, залишивши напризволяще свої будинки. Червоний Хрест був змушений терміново організувати доставку в район бойових дій харчів та медикаментів. Відомо також, що в столиці Судану місті Хартум почалися погроми християнських церков, прихожанами яких є, в основному, уродженці Південного Судану. Нагадаємо, що Південний Судан став незалежною державою лише взимку минулого року. До того в країні майже 20 років тривала громадянська війна, жертвами якої стали близько двох мільйонів осіб. Такою була ціна спроб населеної арабами Півночі ісламізувати південні негритянські племена, частина яких сповідує християнство, частина – місцеві традиційні культи.

Але мир проіснував недовго. Яблуком розбрату став нафтоносний регіон Хегліг. У 2009 році Міжнародний суд у Гаазі постановив, що він належить північній стороні Судану. Однак, нещодавно уряд Південного Судану оголосив, що цей район нібито є плацдармом для різного роду провокацій і захопив Хегліг. Це викликало бурхливу реакцію Хартума. Президент Судану (після розділу країни північна частина зберегла свою первісну назву) Омар аль-Башир пообіцяв “відрубати руки” загарбникам і “розчавити як комах” лідерів південних. Як бачимо, він не став відкладати свої обіцянки на майбутнє. Рада безпеки ООН стривожена ситуацією в регіоні й закликає обидвох учасників конфлікту припинити кровопролиття. Наразі ці заклики мало чим допомагають.