Таліби оголосили про початок нового етапу партизанської війни

Узимку в Афганістані воювати погано. Різкоконтинентальний клімат, морози і глибокі сніги в поєднанні з відсутністю нормальних доріг роблять партизанську війну в тутешніх горах майже неможливою. Схрони облаштовувати складно, крім того, на позбавлених лісів схилах вони легко вираховуються з гелікоптерів за димом (а не будеш палити – замерзнеш на кістку). 

Влаштовувати рейди також дуже не просто. Доки доберешся глибокими заметами до місця засідки, ще й з гранатометом на плечах – про священну війну з невірними навіть думати не хочеться. Та й про головну партизанську заповідь – напав і швидко втік – у зимових афганських горах забуваєш.

Саме тому бойові дії в зимовий період зазвичай завмирають – партизани збирають гроші, чистять зброю, лікують рани, ведуть ідеологічну обробку населення, вербуючи нових прихильників і так далі. Багато талібів на зимовий період передислоковуються до північно-західного Пакистану, де можуть почуватися у відносній безпеці. Там же, за припущеннями американської розвідки, зимують і партизанські ватажки, на яких в Афганістані йде постійне полювання.

Але з приходом весни все радикально змінюється. Через звільнені від снігу перевали з Пакистану до Афганістану починають тягнутися вервечки посвіжілих талібів. На стареньких автівках і дідівських віслюках вони везуть автомати Калашникова, гранатомети, вибухівку та інші необхідні у господарстві речі, придбані за період зимових канікул.

Цьогоріч весняна кампанія розпочалася 15 квітня. Одночасно в Кабулі та ще кількох містах країни десятки бойовиків напали на урядові об’єкти і будівлі іноземних представництв. У столиці таліби застосували свою стару випробувану тактику. Вони заздалегідь вибрали в центрі міста недобудовані висотні будівлі, непомітно наносили туди зброї й з височини почали обстрілювати парламент, посольства Німеччини, Британії та Японії, штаб сил НАТО та інші цікаві для них будівлі. Через те, що атака почалася у трьох місцях одночасно, звуки стрілянини і вибухів чулися по всьому місту, що,  своєю чергою, змусило добряче перенервувати місцевих жителів та іноземних дипломатів.

Афганські поліцейські та військові, проте, не розгубилися і швидко організували облогу зайнятих талібами будівель. Цікаво, що найактивнішу допомогу їм надали депутати місцевого парламенту, в багатьох з яких за спиною – бурхливі роки в лавах моджагедів. Почувши звуки стрілянини, багато з них похапали автомати (які тут приблизно те саме, що мобілки в Україні – вони є в кожного) і почали влучно відстрілюватися. 

Нападники, однак, теж виявилися досвідченими вояками: останній осередок опору в Кабулі був придушений тільки до ранку понеділка. При цьому бій був зовсім не рівний, оскільки поліцейських і військових було значно більше, і вони були набагато краще озброєні. До того ж позиції талібів ще й обстріляли гелікоптери НАТО.

Офіційні підсумки такі: всі 36 талібів убиті, втрати урядових сил –  п’ятеро осіб, мирного населення – троє, також загинув один іноземець. Поранених – 65 осіб. Ще двох нападників удалося взяти живими. Таліби, натомість, наводять зовсім інші цифри. Згідно з їхніми даними, в кабульській операції брали участь лише 13 “спраглих мученицької смерті моджагедів”, яким вдалося вбити 93 людини  – як “маріонеток” (афганських поліцейських), так і “іноземних загарбників”, тобто натовців. Оскільки ні владі Афганістану, ні талібам повністю довіряти не можна, реальні цифри, мабуть, знаходяться десь посередині.  

Як би там не було, але цілком очевидно, що, всупереч бадьорим рапортам західних політиків і військових, таліби стають усе сильнішими. Причому, за деякими даними, їм посилено допомагає пакистанська Міжвідомча розвідувальна служба (МРС). Нагадаємо, що Пакистан давно точить зуби на афганського президента Гаміда Карзая, крім того, після знищення бін Ладена Ісламабад серйозно побив горщики з Вашингтоном. Тож недільний напад можна вважати звичайною розминкою перед значно серйознішими операціями афганської партизанки