Уривок із Пасхального послання Блаженнішого Святослава, Патріарха Української греко-католицької церкви

“Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє!” 

Сьогодні радість і веселість об’єднує небо і землю в єдину пасхальну Літургію, в якій звучать і наші великодні піснеспіви. У своєму воскресінні Спаситель, який перемагає смерть, повертає єдність душі й тіла людській істоті, а разом із цим збирає воєдино все видиме і невидиме створіння, що було відчужене між собою через гріх людини. Гріх є найбільшим нещастям людини, бо позбавляє її приязні з Богом, вносить поділ і розбрат у суспільство, завдає страждань всьому створеному. Про це свідчить святий Павло, коли в Посланні до римлян каже: “Очікуючи визволення від рабства тління, на свободу слави дітей Божих… усе створіння понині стогне і разом страждає у тяжких муках” (пор. Рим. 8, 21–22). Воскреслий Христос сьогодні приносить дітям Божим довгоочікувану свободу, а разом з ними єднає в одне ціле весь Усесвіт. Ось чому цього дня небеса та земля разом достойно радіють і веселяться! Своїм переможним виходом із гробу Господь усуває всі перепони до єдності Всесвіту зі своїм Творцем. Виходячи з Аду, він ламає ворота смерті – те, що відділяло людину від Джерела життя, її Творця, і сповнює її безсмертям. 

Сьогодні з нами “нехай же святкує увесь видимий світ і невидимий”! 

Змістом і глибинною основою пасхальних святкувань є спільне переживання єдності всього світу в Христі. У цьогорічному святкуванні Пасхи Господньої ми, вірні Української Греко-Католицької Церкви, покликані ще і ще раз відкрити для себе воскреслого Христа як непорушного каменя єдності нашого народу. Святкуючи сьогодні перемогу нашого Спасителя над смертю, зруйнуймо світлом Його воскресіння всі поділи і ворожнечі, видимі й невидимі, які розбивають наше суспільство в його громадському та церковному житті. Божественний Спаситель попереджає нас: “Кожне царство, розділене в собі, запустіє” (Мт. 12, 25)… 

…Дорогі у Христі! У цей світлий празник Воскресіння Христового хочу завітати із пасхальним привітом до оселі кожного з вас. Нехай слова найдавнішої апостольської проповіді “Христос воскрес!” залунають сьогодні всюди, де б’ється українське серце, та покличуть його до радості та єдності із своїм братом і сестрою. Поділімося нині свяченим з усіма, хто потребує та донесімо цю радість до кожного, хто сумує. Нехай світло Христа, який переможно виходить із гробу, просвітить кожного з нас, дасть силу та впевненість, зміцнить у вірі, надії, любові та дарує свій мир. 

 

Уривок з Пасхального послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату

…Чому ми радіємо?! Адже воскрес Христос, а не ми. В тому-то й справа, що воскресіння Христове безпосередньо стосується кожного з нас. Як через тілесного родоначальника людства Адама, який ввів у людську природу смерть, підкорилися закону смерті всі люди, з’єднані з ним через тілесне народження, – так у духовному родоначальнику Ісусові Христі воскреснуть всі, духовно відроджені Ним, з’єднані з Ним вірою (див. 1 Кор. 15: 20–22, 47–48). Те, що відбулося з Адамом, перейшло на весь людський рід. Тому те, що сталося з Ісусом Христом, у свій час звершиться над усім людством. Апостол Павло ясно і впевнено свідчить: “Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть” (1 Кор. 15: 22). Ми помираємо тому, що споріднені з Адамом померлим, а воскреснемо через те, що хрещенням з’єдналися з воскреслим Христом.

Підсвідомо ми радіємо тому, що Син Божий Господь наш Ісус Христос оновив нашу занепалу природу, а це означає, що ми воскреснемо тілами для життя вічного. Померлі продовжують існувати душею, оскільки вона створена безсмертною за своєю природою. Але, живучи на землі, людина чинить добро чи зло не тільки душею, а й тілом, – тому тіло також повинно або блаженствувати, або страждати у вічності, відповідно до того, яким було проваджене життя на землі. Тому нас не повинно турбувати питання: воскреснемо ми чи ні. Якщо Бог сказав: воскреснуть усі люди, – значить, так і станеться. Воскресне кожна людина, незалежно від того, вірить вона в це чи не вірить. Загальне воскресіння залежить не від людини, а від Бога, від Його всемогутності. Спаситель наш Ісус Христос твердо обіцяв: “…Я живу, і ви будете жити” (Ін. 14: 19)…

…Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за земні страждання. Воно дає нам силу перемагати їх, бо радість Воскресіння Христового для всіх християн є джерелом світла, миру, любові, мужності й сили…

 

 

Уривок з Пасхального послання Митрополита Київського і всієї України Мефодія, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви

…Церковне Передання називає Господа Ісуса Христа Новим Адамом, оскільки Втілення, спасительна смерть на Хресті та Воскресіння з мертвих – це не лише події у житті Спасителя, а створений Ним новий спосіб буття усього людства. Після Свого Воскресіння Втілене Боже Слово лишається людиною та зберігає людську природу. Але ця природа отримує новий спосіб існування. Егоїзм, самодостатність та смерть витісняються в Новому Адамі жертовністю, відкритістю та життям.

Відмовитися від влади гріха та смерті й увійти до простору життя – саме до цього закликає нас у цю світлодайну ніч Свята Церква. Диявола знесилено, його смертну державу зруйновано, пекло – приборкано. Ніч минає, її знищують промені Сонця Правди, Сонця Воскресіння. Але для того, щоби це Божественне Сонце повністю знищило темряву гріха, кожний з нас має відкрити Господу браму власної душі.

Воскресіння – це нова, дарована нам Небесним Отцем, можливість життя у Ньому через поєднання з Христом та стяжання Святого Духу. Можливість життя без гріха та смерті. Але цей новий спосіб життя пропонується, а не нав’язується Богом людині. І кожен з нас у цьому земному житті має зробити свій вибір. Кожному з нас необхідно обрати дві можливості життя, обрати між “затишком” гріховної звички та абсолютно новим способом життя у Христовій Церкві, де ми дією та благодаттю Святого Духу єднаємося з Воскреслим Спасителем. Хто я? Громадянин Небесного Єрусалиму або земного Вавилону? З ким я – з Господом або Його ворогами? Чого більше у моєму житті – власне життя або смерті? Нехай сьогодні, у цю світлодайну ніч, кожен з нас відповість на ці питання, обираючи життя, Небесний Єрусалим та єдність з Господом…

 

Уривок з Пасхального послання Митрополита Київського і всієї України Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви

Ще вчора ми розпиналися і погребалися разом із Христом, і серця наші були сповненні співчуття до Розіп’ятого. А сьогодні ми сповнені радості та тріумфу, бо постав із мертвих наш Спаситель і Переможець пекла!..

…Ісус Христос воскрес, як початок померлих, первісток із мертвих (див.: Кол. 1: 18). Воскреснувши, Він освятив, благословив і утвердив воскресіння всіх людей, які постануть із землі в загальний день воскресіння, як з насіння виростає колос. Христос Господь дарував нам не лише воскресіння тіл, що відбудеться в кінці світу, а й духовне відродження і воскресіння, яке щодня відбувається в людських душах. “Саме його дарує через Святого Духа Той, Хто одного разу помер і воскрес, – говорить преподобний Симеон Новий Богослов. – Він Сам воскресає через всіх і в усіх тих, хто живе гідно, і співвоскрешає душі, які добровільно і з вірою померли разом з Ним, уже тут даруючи їм Царство Небесне”.

Святкуючи Світле Христове Воскресіння, ми маємо пам’ятати, що те торжество духу, яке ми отримали, проходячи Великий піст, не повинно закінчитися з приходом Пасхи, але навпаки – ще посилитися і зрости. “Будьмо уважні, – закликає нас преподобний Феодор Студит, – щоб нам провести це свято світло і боголіпно, бо це Пасха – перший і найбільший дар Божого Домобудівництва. За допомогою благоговіння приборкаємо своє тіло так, щоб, хоч і зміниться їжа, не змінився наш духовний стан. У цьому полягає для нас сенс таїнства: померти для світу (тобто гріха) і жити тільки для Бога”…

…Щиро вітаючи вас, улюблені браття й сестри, із всерадісним світлим Христовим Воскресінням, молюся про збереження та зміцнення нашої єдності у Христі й бажаю, щоб благодать Христа Воскреслого перебувала з усіма вами, зміцнюючи вас у ваших повсякденних трудах і утверджуючи у новому благодатному житті через оновлення у Господі!