Швейцарія видала ордер на арешт німецьких податківців

У Берні заявляють про економічне шпигунство, а в Берліні податківців хочуть нагородити орденами “За заслуги перед Німеччиною”. Справа стосується банківської таємниці, яка дозволяє німецьким громадянам уникати оподаткування на батьківщині. 

Отож, узимку 2011 року троє офіцерів німецької податкової служби завербували працівника банку “Credit Suisse”, який за 2,5 мільйона євро передав їм диск із записом репрезентації банку 2004 року, присвяченій темі неплатників з Німеччини. Зазначимо, що диск  був призначений лише для службового користування. Отже, під час тієї таємної презентації керівники “Credit Suisse” обмовилися, що 88 відсотків грошей клієнтів, які лежать у німецьких філіях банку, не обкладаються податками. Цей документ дав підстави німецькій владі провести обшуки у філіях усіх швейцарських банків у Німеччині. 

Далі почався справжній детектив. Інформатора німецьких податківців вирахували і судили у Швейцарії, а посередник узагалі покінчив життя самогубством. Тим часом німецька податкова розпочала розслідування відносно більше тисячі німців, які ухилялися від сплати податків, причому їхня сукупні статки оцінюються у 1,2 мільярда євро (!). Схоплений на гарячому “Credit Suisse” погодився виплатити німецькій владі 150 мільйонів євро, щоб зняти обвинувачення зі своїх працівників.

Здавалося б, справедливість узяла гору. Аж раптом влада Швейцарії несподівано пішла на загострення міждержавних відносин, видавши ордер на арешт німецьких офіцерів. Щоправда, він чинний лише на території Швейцарії, проте сам по собі прецедент скандальний і  викликав хвилю обурення у Німеччині. Прем’єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія Ганнелоре Крафт назвала ордер “неймовірним”. Вона наголосила, що податківці не зробили нічого протизаконного: вираховувати неплатників і повертати гроші до скарбниці – їхній прямий службовий обов’язок. А міністр фінансів Баден-Вюртемберга Нільс Шмід взагалі заявив, що Німеччина  своєю чергою може висунути проти швейцарських банків офіційне обвинувачення у пособництві в ухиленні від сплати податків. 

Щоправда, слід зауважити, що різка критика на адресу швейцарської прокуратури прозвучала лише з уст регіональних політиків. Центральний уряд в Берліні відреагував на видачу ордерів напрочуд спокійно. Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле розважливо заявив, що у Швейцарії своє кримінальне право, й там порушення банківської таємниці вважається тяжким кримінальним злочином. Вольфганг Шойбле наголосив, що ця справа ніяк не відіб’ється на переговорах про двосторонню угоду, присвячену переслідуванню тих, хто ухиляється від сплати подактів. 

Водночас так виглядає, що німецький міністр фінансів дещо приховує. Здається, Швейцарія недарма зчинила колотнечу з ордерами на арешт саме зараз. Річ у тому, що Німеччина та Швейцарія ще в серпні 2011 року домовилися про підготовку угоди, спрямованої проти злісних неплатників податків. Згідно з намірами, під дію угоди мали б потрапити всі внески, зроблені німецькими громадянами у швейцарські банки, починаючи з 2000 року. Німецькі рахунки у швейцарських банках планується обкладати податком від 19 до 34 відсотків. За приблизними оцінками, за рахунок цього німецька влада зможе повернути до державного бюджету від 130 до 180 мільярдів євро (!). 

Однак ця угода несподівано не пройшла схвалення у німецькому бундесраті, де в опозиційних уряду Ангели Меркель соціал-демократчиної партії та “зелених” більшість голосів. Опозиціонери вважають угоду занадто м’якою і вимагають радикально її переписати. Канцлера, фактично, загнали в кут – простору для маневру в Ангели Меркель немає, тож уряду не залишається нічого іншого, як піти назустріч вимогам опозиції та внести зміни в німецько-швейцарський документ. Зрозуміло, що швейцарцям це страшенно не сподобалося. Вони і на перший варіант погодилися з величезним скрипом. Очевидно, історія з ордерами мала б стати попередженням для німецької опозиції: мовляв, погоджуйтеся на м’який варіант, бо не матимете жодного. Хоча навряд чи Берну вдасться налякати Берлін – занадто різні вагові категорії.