“З чоловіком ми одружені вже понад п’ять років. Увесь цей час я намагалася завагітніти, проте нічого не виходить. Зверталися до відомих спеціалістів – усе марно, хоча з чоловіком проходимо відповідні курси лікування, робимо та вживаємо усе, що радять гінекологи. Стали думати про штучне запліднення, але, крім того, що процедура дорога, більше нічого не знаємо. Розкажіть, будь ласка, як відбувається штучне запліднення і скільки воно коштує у Львові?”

Ольга Семенчук, м. Львів

 

Марія Малачинська,  в. о. директора Львівського обласного центру репродуктивного здоров’я населення, акушер-гінеколог:

– Штучне запліднення не дешеве. Передусім дорогі самі препарати – 13-16 тис. грн на один цикл і плюс стільки ж може коштувати процедура. Загалом вартість штучного запліднення обійдеться орієнтовно в 30 тис грн у приватних клініках. У державних медзакладах наразі цього ще не роблять. Є надія, що у найближчому майбутньому це буде запроваджено, тож більше родин зможуть відчути радість батьківства. Є кілька способів допоміжних репродуктивних технологій. Найпростіший – коли сперму чоловіка обробляють у спеціальних умовах і вводять жінці у порожнину матки в овуляторний період (інсимінація). Другий спосіб – запліднення в умовах пробірки. Згодом ембріон переносять у матку. До речі, друга технологія дає більше шансів на вагітність. Перед штучним заплідненням варто пройти розширене обстеження. Хтось вагітніє при штучному заплідненні з першої спроби, а комусь і п’ять-шість не допомагають.

 

 

“Нещодавно з’ясувалося, що дідусь, який мешкає з нами у квартирі, хворий на туберкульоз. Це шокувало всіх. Крім дорослих членів сім’ї, у нас підростає двоє малих дітей. Розкажіть, будь ласка, до яких дій нам потрібно вдатися, щоб переконатися, що ми не перейняли хвороби. Чи існують методи дезінфекції і які?”

Ігор Партика, м. Львів

 

Оксана Пушкарьова, лікар-епідеміолог відділу особливо небезпечних інфекцій Львівської обласної санепідемстанції:

– Перше, що потрібно зробити усім членам сім’ї, незалежно від того, чи у них є симптоми хвороби – звернутися до фтизіатра та пройти обстеження на туберкульоз. Удома, окрім провітрювання приміщення, вологого прибирання, за сонячної погоди всі речі та постіль бажано винести на кілька годин на сонце. Окрім усього переліченого, потрібно провести дезінфекцію спеціальними розчинами, які вбивають паличку туберкульозу. Їх можна придбати навіть в аптечних мережах.

Валентина Асцатурова,  завідувач відділу осередкової дезінфекції Дезінфекційної станції м. Львова:

– Після термінового повідомлення фтизіатрів чи лікарів туберкульозного закладу про хворого на туберкульоз, до квартири виїжджає спеціальна бригада. Окрім госпіталізації недужого, наряд працівників проводить дезінфекцію спеціальними розчинами самого приміщення та камерну дезінфекцію постільних речей. У квартирі, де виявили хворого на туберкульоз, дезінфекція проводиться безкоштовно. Проте задля профілактики інфекційних хвороб або у випадку, якщо сім’я поселяється у нову квартиру і їм відомо, що до цього часу там жила хвора на туберкульоз людина, дезінфекційна станція може провести платні послуги. Дезінфекція за 1 кв. м коштуватиме 1 гривню 20 копійок.

 

 

“Комусь весна в радість, а для мене її прихід завжди спричиняє неспокій, адже з першими променями сонця все обличчя вкривається ластовинням. Порадьте, чи можна якось уникнути його появи або хоча б зменшити інтенсивність?”

Галина Колісніченко, Львів

 

Ірина Шаркань, лікар-дерматокосметолог:

– Веснянки є відповіддю шкіри на отриману дозу ультрафіолету сонця, тому, щоб зменшити їх кількість, шкіру потрібно захищати. У пригоді стануть як сонцезахисні креми з високим фактором захисту (SPF), так і тональний крем чи пудра із сонцезахистом для щоденного користування. Проте намагання позбутися веснянок у найкоротші строки може призвести до додаткової пігментації. Насамперед не варто намагатися досягти швидкої засмаги, щоб приховати веснянки, бо шкіра, яка схильна до появи ластовиння, погано засмагає, а веснянки тільки набудуть більш насиченого кольору.

Повністю їх позбутись неможливо. Однак веснянки можна знебарвити. Може бути корисним умивання обличчя кислим молоком або розчином лимонної кислоти (2-3 г на півсклянки води).  Відбілювальний ефект мають маски з петрушки, домашнього сиру, огірка. Та слід пам’ятати, що  інгредієнти таких масок підвищують чутливість шкіри до ультрафіолету, що може стати причиною додаткової пігментації. Тому такі маски потрібно робити або ввечері, або тоді, коли ви не плануєте виходити на вулицю. Щодо професійних процедур у лікаря-косметолога, то дієвими будуть мезотерапія, хімічні пілінги, кріомасаж та відбілювальні процедури з догляду за обличчям. 

 

“Зіткнулася із проблемою – чотирирічна донька не хоче чистити зуби. Розповіді про чорні зубки та карієс не допомагають, навіть стоматологічне крісло не є вагомим аргументом. В аптеці порадили придбати оригінальну зубну щітку, якою дитині було б цікаво чистити зуби. Скажіть, будь ласка, на що потрібно звертати увагу при виборі дитячої зубної щітки?”

Катерина Яремчук, м. Червоноград

 

Роксолана Білик, лікар-стоматолог:

– Звичайно, дитині найкраще підбирати зубну щітку (як, до речі, і пасту), проконсультувавшись із лікарем. У такий спосіб можна врахувати всі індивідуальні особливості, в тому числі й прикус. Для маленьких діток, у яких зубки ще молочні, слід вибирати зубну щітку із м’якою щетиною. Коли вже з’являються постійні зуби, слід переходити на щітку середньої жорсткості. Однак, якщо є проблеми з яснами, слід і далі користуватися м’якою щіткою. Також слід пам’ятати, що в деяких виробників написане не завжди відповідає тому, що є насправді: щітка “середньої жорсткості” може виявитися надто жорсткою для вашої дитини. Тож краще зупиняти свій вибір на випробуваних виробниках, продукцією яких ви вже користувалися.

Сьогодні стають популярними електричні зубні щітки. Вони добре вичищають, однак таку щітку я б порадила застосовувати від 9-10 років, коли дитина вже більш свідомо може нею користуватися. А щоб маленькі дітки добре вичищали зубки, за цим мають слідкувати дорослі. Вони ж мають пам’ятати, що термін служби зубної щітки –  не більше трьох місяців, інакше вона може стати джерелом інфекції.