Чому Сталін боявся достовірних статистичних даних про перепис населення СРСР у 1937 році?

Якось переглядав всесоюзний журнал "Наука и религия" за 1989 рік. І вже у №2 на його перших сторінках звернув увагу на невеличкий за обсягом матеріал колишнього директора Всесоюзного інституту образотворчої статистики, що згодом став складовою частиною Центрального статистичного управління (ЦСУ), а відтак Держкомстату СРСР, А. Березіна "Из всех официальных актов". Йшлося тут про певне викривлення, на думку автора-дописувача, Сталіним ставлення Леніна до релігії та Церкви. Хоча й він спричинився до вельми багатьох трагедій нашого народу й, зокрема, віруючої спільноти України. Та цього разу обійдемо цю проблему, а натомість заакцентуємо на деяких аспектах всесоюзної підготовки та перепису населення, що мали місце у далекому 1937 року в колишньому СРСР.

Так ось, розповідаючи про  свою співпрацю  та особисту дружбу із одним високопоставленим керівником радянського статистичного органу -
І. Кравалем, А. Березін цитує його слова про завдання радянських "рахувальників" - безпосередніх виконавців перепису населення. "Обов'язком честі та наукової об'єктивності статистиків Радянського Союзу, - говорив І. Краваль, - є особливо скрупульозне проведення перепису в частині питання про національність. Ми не можемо дати нікому приводу сказати, що радянські статистики можуть проявити хоча б сліди шовінізму. Треба абсолютно точно врахувати всі національності незалежно від того, на території якої союзної республіки вони проживають. Відповіді записуються тільки за власним визначенням самих опитуваних, причому запис повинен бути досконало точним і об'єктивним. Завдання статистиків полягає лише в тому, щоб точно встановити факти".  

А якось напередодні, ще на початку 1936 р., Краваля викликав у Кремль особисто Сталін. Всім було зрозуміло, що йтиметься про наступний перепис населення. Увечері того ж дня Краваль запросив А. Бере­зіна до свого дому. "Був у Господаря, - повідомив Краваль. - Він особисто цікавився нашими справами і попросив, щоб я підготував йому деякі матеріали до наступного VIII Надзвичайного з'їзду Рад".

Відтак А. Березін зазначає у своєму дописі, що підсумкові цифри перепису населення 1937 року не публікувалися. Лише в 1966 р. тодішній начальник ЦСУ СРСР В. Старовський відкрив секрет опали на перепис 1937 року: він показав 164 мільйони жителів. І це при тому, що значна частина людей, особливо у північних та східних районах країни, боячись правдивої відповіді статистикові - "вірю в Бога" (цього, за наполяганням Сталіна, вимагала анкета перепису населення. - С. Б.), -  ховалася й уникала перепису. Були випадки, стверджує автор матеріалу, коли люди групами знімалися з місць і втікали у ліси від "рахувальників". Натомість, своєю чергою, Сталін хотів замовчати страшну загибель народу від голоду на початку 30-х років, від фізичних, політичних та релі­гійних репресій тоталітарного режиму сталінської доби, заявляючи, що населення країни становить 170 мільйонів осіб. 

А що сталося згодом із самим Кравалем? Перепис населення, проведений під його керівництвом, був оголошений ганьбою, а його керівник - звинувачений у шкідництві. У травні 1937 року Краваля арештували, а згодом розстріляли. Донині, резюмував автор допису, деякі працівники статистики говорять про перепис 1937 року якось сором'язливо, уникаючи відновлення істини. Втім, і відновити її сьогодні не просто, адже всі матеріали перепису зберігаються у підвалах Держкомстату до сьогодні нерозібрані і неперераховані. Чи не тому й чинні вищі державні та партійні чиновники Росії не хочуть визнати Голодомору-геноциду українського народу у 1932 - 1933 роках?