В’язень російської колонії суворого режиму втік за допомогою коханки і гелікоптера

Голлівуд нервово курить у кутку і ковтає сльози образи… Ця неймовірна історія трапилася в четвер, коли над територією виправної колонії №17 у Вологодській області завис гелікоптер Мі-2, з якого скинули мотузяну драбину, якою на борт швиденько видерся один із в’язнів. Ошелешена охорона почала стріляти занадто пізно – утікач лише зневажливо помахав рукою на прощання.

Щоправда, вологодська історія закінчилася зовсім не хепі-ендом. Через кілька годин покинутий Мі-2 знайшли на околицях Вологди. Всередині був зв’язаний пілот, який розповів, що його змусили полетіти в колонію чоловік і жінка, озброєні пістолетом. Ще через деякий час схопили й самого втікача. Виявилося, що після приземлення він розстався зі спільниками, зупинив машину і, погрожуючи водієві зброєю, зажадав відвезти його в центр Вологди. Оскільки вже був задіяний план “Перехват”, далеко заїхати йому не вдалося, відомо, що під час затримання утікач був легко поранений. 

Ним виявився 36-річний Алєксєй Шестаков, засуджений на 24 роки за різні злочини, в тому числі за вбивство. Це вже третя його судимість. 

Щоправда, тут починається низка таємничих питань. Почнемо з того, що Шестаков уже відбув за ґратами 10 років. Не зрозуміло, що спонукало його тікати саме тепер. Також не відомо, хто організував його втечу. 

Незважаючи на багате кримінальне минуле, чоловік аж ніяк не належав до злодійської еліти – він був так званим “клофелінщиком”, тобто грабував людей, підмішуючи їм снодійне. Однак в одному з епізодів злочинець сипонув до пляшки коньяку завелику дозу клофеліну, тож двоє бізнесменів і їхня подруга, які спорожнили ту пляшку, померли – не витримало серце. Так у Шестакова з’явилася “авторитетна” стаття  – “убивство”. Щоправда, впродовж свого довгого тюремного життя чоловік особливого авторитету серед в’язнів не заробив. Відомо, що він належав до так званого активу і працював у спортзалі прибиральником. 

Правоохоронці категоричні – не могло бути у звичайного клофелінщика – не терориста, не члена злочинного угруповання – настільки впливових кримінальних соратників, які б наважилися на цю зухвалу втечу. Не було в нього і багатих родичів. Відомо, що до арешту Алєксєй Шестаков жив у Череповці в гуртожитку й перебивався з хліба на воду.

З огляду на все аж язик лоскоче фраза “шерше ля фам”, адже у викраденні гелікоптера брала участь жінка. Затримати її поки що не вдалося (принаймні на той момент, коли цей матеріал готувався до друку), однак оперативникам вдалося встановити, що звали її Тетяна. Можливо, вся справа у великому коханні? Але й тут безліч запитань. Слідчі ретельно перевірили біографію втікача до арешту і з’ясували, що на його життєвому шляху ніяких фатальних жінок не траплялося. Щоправда, є одна ниточка – перебуваючи за ґратами, Шестаков, за старою тюремною традицією, активно листувався з так званою “заочницею” – жінкою, яка переписується з в’язнем. А раптом “роман у листах” запалив таку шалену пристрасть, що “заочниця” вирішила за будь-яку ціну побачити автора палких листів? Зрештою, це ще має встановити слідство.

Зате вже точно відомо, що замовлення гелікоптера оплатив знайомий бізнесмен Шестакова. Підприємець стверджує, що нічого не знав про ймовірність втечі. За його словами, Шестаков просто зателефонував йому та попросив замовити вертоліт “для високої делегації”. Бізнесмен нібито нічого не зрозумів, але оплатив замовлення. А коли гелікоптер прибув на зазначене місце, пілотові до скроні приставили пістолет і змусили летіти в колонію. 

Погодьтеся, що розказана бізнесменом історія виглядає просто неймовірною. Ні сіло ні впало йому телефонує людина, якій ще 14 років сьорбати тюремну баланду, і просить не цигарок на зону передати, а оплатити гелікоптер “для високої делегації”! І бізнесмен погоджується, хоча така оренда, певно, коштує недешево. Зрештою, над цією загадкою також працюють слідчі.

Хай там як, але втеча Алєксєя Шестакова, хоча й завершилася достатньо сумно, вже напевне увійде в російський тюремний фольклор. Ще не одне покоління урок розганятиме в’язничну нудьгу казочкою про Карлсона “у законі”…