Більшість із нас сприймає воду як щось звичне і доступне (хоча іноді нарікаємо на водоканал, мовляв, якась жовтувата рідина з кранів тече), проте дуже багатьом людям на нашій планеті вона просто недоступна. За даними Організації Об’єднаних Націй, понад мільярд людей у світі позбавлені безпечної питної води, 2,6 мільярди не мають доступу до основних послуг в галузі санітарії, щороку близько 1,2 мільйона дітей віком до п’яти років помирають через відсутність належних гігієнічних умов, спричнених браком води.
Тож з огляду на важливість цього джерела життя на нашій планеті, ООН запропонувала кожного року 22 березня відзначати Всесвітній день водних ресурсів. А 2003-го Генеральна Асамблея оголосила період 2005-2015 років Міжнародним десятиліттям дій “Вода для життя”. Тема Всесвітнього дня водних ресурсів 2012 року – “Вода й продовольча безпека”.
Існує прямий зв’язок між водою й виробництвом продовольства. Вирощування сільськогосподарських культур і тваринництво – процеси надзвичайно водоємні. На сільське господарство припадає 70% всієї води, що споживається людством для різноманітного виробництва (у тому числі для промисловості, комунального господарства та енергетики). Водночас експерти ООН передбачають, що до 2050 року світовий попит на продовольство збільшиться на 60%. Найгірше, що ріст водоспоживання для зрошення сільськогосподарських угідь значною мірою припаде на регіони, що вже страждають від нестачі води.
Ще однією проблемою є різке зростання чисельності міського населення. Згідно із прогнозами експертів ООН, міське населення світу виросте із нинішніх 3,8 мільярдів до 6,3 мільярдів в 2050 році. Водночас уже зараз спостерігається значне відставання в розвитку інфраструктури водозабезпечення та водовідведення більшості мегаполісів перш за все в країнах, що розвиваються.
Варто наголосити, що водна проблема актуальна і для України. За ступенем водозабезпеченості наша країна посідає одне з останніх місць серед держав Європи, а за водоємністю валового внутрішнього продукту перевищує їх у кілька разів. За визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тисячі кубічних метрів річного стоку на людину, вважається водонезабезпеченою. Водночас, за запасами води, доступними для використання в Україні, у середньоводні роки на людину припадає лише 1,09 тисячі кубічних метрів, а у маловодні – 0,62 тисячі.
Крім того, водні ресурси України ще й забруднюються в кілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах. Проблема якості питної води була й залишається в Україні вкрай актуальною і надзвичайно гострою. Водопровідні мережі перебувають у критичному технічному стані, втрати води в них досягають третини від загальних обсягів споживання, а в окремих регіонах – 40-50%.
Незважаючи на це, колегія Рахункової палати України за матеріалами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на Загальнодержавну програму “Питна вода України” на 2006-2020 роки, констатувала, що її мета не досягається. Про це повідомив сайт Української Гельсінгської спілки з прав людини.
Діяльність у 2011 році Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а у 2010 році – Міністерства з питань житлово-комунального господарства щодо вирішення питань забезпечення населення України питною водою належної якості була незадовільною. Якісних змін у цій сфері не відбувається, бюджетні кошти використовуються з порушенням чинного законодавства і неефективно.
Стан планування і фінансування видатків державного бюджету на виконання заходів програми є незадовільним і недосконалим. За період, що перевірявся, із загального обсягу коштів у сумі 175,1 мільйонів гривень, спрямованих на реалізацію програми, з порушенням чинного законодавства використано понад 48 мільйонів, у тому числі неефективно – понад 20,5 мільйони. Як наслідок, в окремих регіонах роботи за програмою не розпочиналися взагалі, а в деяких обсяг їх виконання був незначним.