Гарячий Близький Схід
У Сирії тривають криваві сутички, а Лондон не хоче атакувати Тегеран
У Сирії тривають криваві сутички, а Лондон не хоче атакувати Тегеран
У ніч проти понеділка в сирійській столиці Дамаск розпочалися запеклі бої між урядовими військами та прихильниками опозиції. Станом на вчора з країни надходили суперечливі повідомлення. Якщо вірити західним мас-медіа, то повстанцям вдалося знищити понад 80 військовослужбовців урядової армії, а кількість жертв серед мирного населення сягає майже двох сотень. Натомість сирійське державне телебачення повідомляє про трьох убитих “терористів” і лише одного військовослужбовця.
Очевидно, що сучасні методи інформаційної війни дають можливість будь-яку ситуацію перевернути догори дриґом, тож зрозуміти (принаймні вчора, коли цей матеріал готувався до друку), що саме коїлося в Дамаску було годі. Єдине, що не викликало сумнівів, що бойові дії точилися в інших частинах країни: зокрема, на півночі й сході Сирії. Водночас, незважаючи на запеклий спротив опозиції, так виглядає, що чинний президент Башар Асад, незважаючи на ворожу позицію країн Заходу (головним чином – Сполучених Штатів), тримає ситуацію у країні під контролем. Минулого тижня “Пошта” вже писала про те, що “арабська весна” (повалення багатолітніх диктаторських режимів у Тунісі, Лівії, Єгипті та Ємені) зашпортнулася на Сирії, чий президент Башар Асад продовжує ефектично (хоча й жорстоко) протистояти виступам опозиції та тиску Заходу.
|
ДО ТЕМИ Тим часом несподіваного підступного удару американцям завдав президент Афганістану Гамід Карзай, який зажадав, щоб очолювана Сполученими Штатами коаліція вивела свої війська із сільської місцевості і відвела їх на бази. Тим самим він поставив під загрозу стратегію Америки в цій війні. З іншого боку, афганського президента можна зрозуміти – нещодавнє звіряче вбивство американським сержантом 16 мирних афганських жінок і дітей потребувало жорсткої реакції. Майже відразу Білий дім отримав ще одного дошкульного удару – таліби оголосили, що вони переривають переговори зі США. Водночас саме прагнення до мирного врегулювання конфлікту з талібами й поступова передача відповідальності за безпеку в країні афганським силам – це дві основні опори стратегії Барака Обами щодо згортання війни в Афганістані, що триває вже майже десять років. Як він тепер планує “зберегти обличчя” – невідомо. |
З не меншим успіхом тримає важелі влади в руках глава іншої близькосхідної держави, про повалення якого мріють у Вашингтоні та Тель-Авіві. Тривалі розмови про ймовірну воєнну атаку проти ядерних об’єктів у Ірані досі залишаються розмовами. Днями прем'єр-міністр Британії Девід Кемерон в інтерв'ю американському телеканалу NBC заявив, що його країна не підтримує ідею війни проти Ірану. За його словами, воєнна операція, яку нібито готується провести Ізраїль, нині не потрібна. “Не думаю, що ізраїльтянам варто діяти саме зараз. Ми їм сказали, що цього робити не треба, й що ми не підтримаємо подібні дії”, – зазначив Девід Кемерон, уточнивши, що ще не вичерпали себе економічні санкції проти Ірану. Водночас раніше авторитетний британський часопис “The Guardian” писав, що у випадку початку війни проти Ірану Британія підтримає Ізраїль та Сполучені Штати. Зокрема, мова йшла про те, що Лондон готовий скерувати свої кораблі й підводні човни та дозволити американцям використати свою військову базу, розташовану на острові Дієго-Гарсія в Індійському океані.
Як бачимо, інтерв'ю Девіда Кемерона спростувало сподівання на британську допомогу. Тим не менше ізраїльське керівництво наполягає на тому, що економічні санкції проти Ірану не спрацьовують: ядерна програма цієї країни розвивається із щоразу більшою швидкістю. На думку ізраїльтян, незабаром Тегеран досягне таких успіхів, що зможе в стислий термін створити ефективну ядерну зброю. Саме тому, вважають у Тель-Авіві, з ударом по іранських ядерних об'єктах більше не можна баритися. Натомість Тегеран наполягає на винятково мирному характері своєї ядерної програми й відкидає обвинувачення у намірі одержати атомну зброю.
