Запитання “Чого хоче жінка?” здавна турбує сильну половину людства, адже, щоб навчитися догоджати жінці, любити, хоч трохи розуміти, потрібно її знати. Однак не менш важливо поставити це питання самій собі. 

“Ми народжуємося з набором потреб. Така собі піраміда: біологічні, соціальні, духовні. Залежно від того, на який рівень ми намірилися, це і визначатиме, наскільки ми щасливі. У кожного є свій вимір, адже щастя – це суб’єктивна потреба людини, яка є на даний час для неї актуальною”, – каже “Пошті” доцент кафедри психології ЛНУ ім. І. Франка Лариса Дітковська.

“Є люди, які мають семеро дітей, і вони щасливі з того, що є матерями. Якщо йдеться про призначення жінки, то у них інстинкт материнства сильніший від інстинкту самозбереження. Те ж стосується і близькості, ми маємо базисну потребу в прив’язаності і, якщо ми її можемо задовольнити, то це також одна зі складових нашого щастя. А ще нам потрібні розуміння, підтримка, присутність найважливіших людей, здоров’я, безпека, щоб бомби на голову не падали. Це такі базові речі, яких ми не помічаємо, коли вони є, але їх відсутність не дає нам бути щасливими”, – додає психолог. 

Насамперед, на її думку, треба визначитися, чого ми потребуємо від життя, які ставимо перед собою завдання, яку вершину хочемо підкорити, задоволення яких потреб сьогодні є найважливішими. Адже комусь для щастя потрібен “Бентлі”, а комусь – аби діти були здоровими. 

“Для цього потрібно навчитися слухати себе і розуміти. Ще маленькими ми були щасливими, бо наші потреби задовольняли інші люди, а коли стали дорослими – маємо навчитися самі їх задовольняти. А для того, їх треба хоча б знати”, – зазначає співрозмовниця. 

Психолог Роман Мельниченко каже, що не тільки жінки, а більшість людей просто не вміє бути щасливим. “Вони багато дбають про освіту, кар’єру. Тут вони докладають багато зусиль, але вважають, що любов та щастя мають прийти самі, забувають, що такі речі, як людські стосунки, побутові справи, також потребують зусиль”, – говорить він.

Що ж стосується жінок, то, за його словами, наше суспільство збудоване під чоловіків, за чоловічою моделлю. І жінка, яка хоче в цьому суспільстві зреалізуватися, мусить грати за чоловічими правилами, брати на себе чоловічі ролі. Однак часто увійти в роль легше, аніж вийти з неї. Вона не може позбутися її у побуті, в родині, з друзями, вона ставить невластиві для неї завдання. При цьому її не вистачає на значно важливіші речі.

“Наскільки у житті жінки є любов, ті, кого вона любить, ті, хто її любить, це і визначає рівень її внутрішнього щастя. Кар’єра може лише його доповнити”, – зазначає Роман Мельниченко. 

А починається все з любові до себе, насамперед потрібно полюбити саму себе, усвідомити свою цінність, знайти час з’ясувати, що є в цьому житті головним.