Ченстохова зустріла паломників легким сніжком. Однак на тлі снігового безмежжя замок Королеви Польщі на Ясній Горі виглядав ще величнішим. Для кожного поляка – це святе місце, яке єднає людей, незалежно від політичних поглядів, соціального статусу чи місця народження. 

Саме сюди, в заснований паулінами монастир, віддав Володислав Опольський Чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, вивезену ним кілька років перед тим із українського Белза.

Як вона потрапила до княжого міста, докладно не відомо. За однією з версій, князь Лев Данилович сам привіз її із Константинополя. За переказами, цю ікону, яку за темний лик ще називають “Чорною Мадонною”, написав сам євангеліст Лука. 

Ще у Белзі за молитвами до неї сталося багато чуд. А коли татари обложили місто, Володислав Опольський, тодішній володар, виніс святиню на мури міста. Пронизана ворожою стрілою ікона зберегла до нині цей знак часу. А мла, що спустилася на татарське військо, змусила його зняти облогу замку. За легендою, саме після цього Богородиця з’явилася Володиславові у сні та повеліла перенести чудотворну ікону на Ясну Гору Ченстоховську. 

Через кілька років обитель була пограбована гуситами. За легендою, забравши всі монастирські скарби, вони хотіли викрасти і чудотворний образ, але віз із святинею не рушив з місця – невидима сила утримувала коней. Один із грабіжників скинув святу ікону на землю, а інший ударив шаблею по лику. Їх спіткала справедлива кара: першого розірвало на шматки, у другого відсохла рука. А на іконі й досі залишилися шрами, за якими безпомилково можна вирізнити її з-поміж інших.

До речі, саме у Львові 1656-го Ян ІІ Казимир проголосив її Королевою Польщі. А Гошівська чудотворна ікона Богородиці, відома як Цариця Карпат, є списом, тобто копією, з Белзько-Ченстоховської ікони.

Нині є багато точок зору щодо факту перенесення ікони з українського Белза до Польщі, але той, хто хоч раз побував на Ясній Горі, відчув цю атмосферу благоговіння та поклоніння Королеві Польщі, повірить у Боже провидіння. Напевно, саме в Ченстохові вона отримала найбільше почитання, саме завдяки полякам стала однією з найвідоміших східних ікон у світі. 

Можливо, саме завдяки цій іконі наші сусіди завжди відчували свою ідентичність, гуртувалися навколо неї і зі щирими молитвами зверталися і в час лихоліття, і в час відносного добробуту. Принесені їй прохальні й подячні дари, коралі, бурштинові намиста, золоті та срібні прикраси свідчать про численні звертання у потребі і виконанні просьби. А які шати справили для неї її почитателі! У скарбниці монастиря близько десятка “сукенок”. Вражають уяву самі вже їх назви: “діамантова”, “перламутрова”, “рубінова”… 

Ми в Україні маємо чимало святих ікон, давніх, чудотворних, відомих і не дуже, проте, на жаль, віддати таку шану хоч одній із них так і не змогли. Мимоволі виникає питання: а чи отримала б ця ікона у нас таке почитання, чи змогли б ми так згуртуватися навколо святині і віддати їй належну шану? 

Уже заради цього варто з’їздити у Ченстохову, а якщо хто має яке прохання – то тим паче. Адже Пресвята Богородиця вислуховує всіх, хто щиро до неї звертається. Бо ж сказав її Син: “По вірі вашій дано вам буде”.

Львів – Ченстохова – Львів