Тепер має бути запущений процес переговорів про прийом, який може розтягнутися на три-п’ять років. 

Донедавна на шляху сербів до об’єднаної Європи стояли вперті румуни. Бухарест наполягав на посиленні захисту прав румунської меншості в Сербії. Однак першого березня стало відомо, що Румунія остаточно зняла всі претензії. Тим більше, що насправді вимоги Бухареста стосувалися не так Бєлграда, як партнерів по Євросоюзу, використовуючи сербську тему, президент Траян Басеску намагався змусити колег з Євросоюзу прискорити процедури прийому Румунії у шенгенський простір. Проте цей розрахунок не виправдався: питання про прийом Болгарії та Румунії до Шенгену перенесли на осінь цього року. 

Але повернімося до Сербії. Щоб розпочати процес прийому цієї країни до своїх лав, Європейський Союз вимагав від Бєлграда надати самопроголошеній республіці Косово право самостійно виступати на міжнародних форумах. Зціпивши зуби, Бєлград таки підписав з державою косоварів офіційні угоди про співпрацю і спільний прикордонний контроль. 

Тепер єдиною балканською державою, досі не залученою у процес євроінтеграції, залишається республіка Косово, незалежність якої визнали 22 з 27 країн Євросоюзу. Через неповне визнання цієї самопроголошеної країни процес прийому Косова в ЄС украй ускладнений. 

Зазначимо також, що, на відміну від інших країн, що входили до колишньої Югославії, саме до Сербії Євросоюз висуває найжорсткіші вимоги. Зокрема, Брюссель наполягав на видачі Гаазькому трибуналу всіх сербів, звинувачених у воєнних злочинах під час балканських воєн 1990-х років. Офіційний Бєлград ці вимоги виконав, незважаючи на невдоволення більшої частини населення, які вважають виданих національними героями.