На вулицях афганських міст – тисячі демонстрантів, які палять і громлять все, що асоціюється у них із Заходом

Іноземці поховалися на своїх базах і в посольських комплексах, але й там не почуваються в повній безпеці. Зокрема, 25 лютого натовп мітингувальників намагався взяти штурмом будівлю ООН у Кабулі.  Крім того, в результаті перестрілки в будівлі міністерства внут­рішніх справ Афганістану загинули двоє американських громадян. А загальна кількість загиблих афганців, як серед протестуальників, так і серед вірних уряду правоохоронців, перевищила 30 осіб, десятки людей поранено. 

А почалося все з рутинної перевірки на військовій базі в Баграмі – центрі американської присутності в Афганістані. Зокрема, тут розташована тюрма на кілька сотень в’язнів, де тримають полонених талібів. Щоб вони могли належним чином здійснювати релігійні обряди, їм видавали Корани та іншу релігійну літературу. Проте тюрма, як відомо, надзвичайно стимулює кмітливість – полонені зметикували, що будь-яка книга – не лише джерело знань, але й такий дефіцитний за ґратами папір. На полях Коранів та інших книг вони почали робити різноманітні записи, які швидко поширювалися в’язницею, оскільки таліби часто мінялися книжками. Коли цензори натрапили на ці записи, виявилося, що навіть опинившись за колючим дротом невгамовні моджахеди продовжують плекати кровожерливі плани щодо гяурів і планують якщо не втечу, то принаймні невеличке повстання. Понад сто томів були негайно вилучені.  

Ось тут і почалося найцікавіше. Стирати написи американцям було ліньки, а повертати вже забрані не пасувало. Обрали найпростіший варіант: купити нові Корани, а “зіпсовані” – просто спалити. Можливо, на цьому б історія і закінчилася, якби багаття влаштували на території бази. Але дихати смердючим димом американцям не хотілося, тож майже сотню Коранів вивезли на місцеве звалище, де й кинули до вогню. Не допалили…

На рештки спаплюжених Коранів, що тліли посеред смердючого звалища, натрапили місцеві сміттярі. Така наруга над священними книгами настільки їх вразила, що розголос про подію блискавично поширився всією країною. При цьому історія, як і годиться, обростала такими неймовірними подробицями, що під кінець афганці переповідали один одному про страшну “чорну месу”, направлену проти всього святого, що є в ісламі. 

Оскільки більшість афганців, як не крути, є правовірними (а частенько – й фанатичними) мусульманами, все це викликало неймовіний спалах пекучої ненависті до окупантів. У країні завирували численні акції протесту, спрямовані проти будь-яких іноземців. Спроби вірних проамериканському президенту Карзаю сил безпеки втихомирити маніфестації лише підлили олії до вогню – в хід пішли “коктейлі Молотова”, а потім і вогнепальна зброя, якої в країні – хоч відбавляй. Прикметно, що багато афганців, які працювали на базах НАТО (за місцевими мірками – дуже хороша робота), почали на знак протесту звільнятися. Знайти їм заміну буде вкрай непросто – зараз кожен, хто працює на іноземців, вважається зрадником.

Ситуацією миттєво скористалися таліби, які закликали мстити за історію з Коранами, вбиваючи всіх підряд “невірних”. Окремо керівництво талібів звернулося до афганських поліцейських і військовиків, порадивши їм скористатися виданою зброєю для боротьби  з окупантами, а не стріляючи в своїх співгромадян. Отож, так виглядає, що про переговори з “Талібаном”, про які так мріяв афганський президент Гамід Карзай і його покровителька Гілларі Клінтон, за таких умов годі й мріяти. А це означає, що мирне врегулювання в Афганістані знову відкладається на невизначений час. А до Америки й далі везтимуть труни із загиблими солдатами…

P. S. У неділю в аеропорту міста Джелалабад терорист-смертник підірвав замінований автомобіль. Загинули, щонайменше, шестеро людей, ще близько десятка отримали поранення. Аеропорт Джелалабада, в основному, використовується для потреб військової авіації НАТО, а також прий­має літаки ООН. Місцева поліція впевнена, що вибух безпосередньо пов’язаний з протестами проти спалення Корану.