Ситуація в УПЦ: протистояння наростає
Усупереч забороні митрополита Володимира, засідання синоду УПЦ МП таки відбулося
Усупереч забороні митрополита Володимира, засідання синоду УПЦ МП таки відбулося
Цього тижня напружена ситуація в Українській православній церкві Московського патріархату набула нового загострення. Всупереч забороні предстоятеля церкви, засідання синоду УПЦ, яке на 21 лютого скликав митрополит Одеський Агафангел, таки відбулося.
Ще 17 лютого митрополит Володимир, який із 2 листопада 2011-го перебуває на лікуванні, розіслав листа, в якому назвав це засідання недоцільним та заборонив його проводити. Цей лист опублікувала РІСУ, на офіційному сайті УПЦ цей лист так і не з’явився.
“Скликання Священного синоду УПЦ, згідно з п. 3 розділу IV Статуту про управління УПЦ, належить винятково до компетенції предстоятеля Української православної церкви (містоблюстителя)”, – йдеться у листі.
|
ДО ТЕМИ Як прокоментував “Пошті” релігієзнавець Андрій Юраш, те, що сталося, має два аспекти. Перший – відбулося усунення від управління Церквою митрополита Володимира і його найближчого оточення. “Не секрет, що в УПЦ давно існували різні візії того, як вона має розвиватися, як вона має діяти в майбутньому. І зараз, скориставшись нагодою, група проросійськи налаштованого духовенства і ієрархів, яка зараз веде перед в УПЦ, фактично узурпувала владу в синоді й усунула від керівництва Церквою архієпископа Олександра (Драбинка), який є правою рукою все ще чинного, але не керуючого реально справами митрополита Володимира (Сабодана)”, – зазначає релігієзнавець. Другий аспект, на його думку, останні події – це відображення не лише суто особистісних преференцій, уподобань і відповідно негативізму між одними та іншими ієрархами. “Це віддзеркалення двох світоглядних позицій, протистояння двох різних культурних, етнічних і, я б навіть сказав, цивілізаційних світів. Архієпископ Олександр, митрополит Володимир завжди представляли українську тенденцію, україноцентричне спрямування розвитку УПЦ. Ті, хто зараз реально керує Церквою, це явно проросійська група єпископату, очільниками якої є митрополит Агафангел, митрополит донецький Іларіон, відбулося реальне захоплення влади і усунення теперішнього керівника від штурвалу церковного корабля”. На думку Андрія Юраша, зараз складно сказати, що чекатиме на митрополита Володимира та саму УПЦ, для нього стали здивуванням відкриті декларації спротиву. Що ж до представників ієрархії УПЦ МП на Львівщині – архієпископа Львівського Августина та вікарного єпископа Дрогобицького Філарета, то, на думку релігієзнавця, обидва вони займатимуть вичікувальну позицію. “Архієпископ Августин давно вже не є заанґажований до внутрішньоцерковних протистоянь такого рівня, а єпископ Філарет є одним із наймолодших ієрархів і належить до групи прагматиків. Думаю, що обидва будуть поки що спостерігати за ситуацією. Так уже сталося, що два єпископи, які перебувають на львівській кафедрі, перебувають зараз на узбіччі дискусії, хоча традиційно архієпископа Августина традиційно пов’язували з промосковським крилом”. |
У ньому зазначено: “На сьогодні, дякуючи Богові та молитвам Церкви, ми поступово відновлюємо наші сили, що вселяє в нас віру в можливість повернутись до повноцінного виконання обов’язків предстоятеля Української православної церкви. Призначене на 21 лютого цього року засідання Священного синоду УПЦ протирічить у даний момент Статуту про управління УПЦ та являється недоцільним, що і спонукало нас прийняти рішення про його скасування. Про час і місце проведення наступного засідання синоду ми поінформуємо додатково”.
Усупереч забороні, засідання Священного синоду УПЦ таки відбулося. На ньому архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського, вікарія Київської митрополії, владику Олександра (Драбинка), звільнили з посади голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Української православної церкви та з посади головного редактора офіційного сайта Української православної церкви, а також вивели його зі складу постійних членів Священного синоду Української православної церкви.
Ці події призвели до широкого обговорення ситуації, що склалася. Так свою думку вже висловив глава УГКЦ патріарх Святослав (Шевчук). “Дуже часто предстоятеля Церкви оцінюють за ефективністю в управлінні. Це ознаки секуляризації. Тобто, коли на Церкву дивляться як на людську структуру. І, коли хтось за станом здоров’я не може виконати функцію доброго менеджера, тоді декларують, що він не може управляти Церквою. Натомість по-справжньому духовні люди дивляться на цю ситуацію іншими очима. Митрополит Володимир – духовний лідер, а не менеджер”, – зазначив він в інтерв’ю газеті “День”, повідомляє департамент інформації УГКЦ.
Архієпископ УПЦ КП Чернігівський і Ніжинський, секретар синоду, голова інформаційного управління УПЦ КП Євстратій (Зоря) вбачає у цих подіях спробу позбавити УПЦ МП самостійності.
“Патріарх Кіріл та російська політична сила за його спиною прагнуть не просто відкласти в часі чергову неминучу боротьбу за кермо – з новим предстоятелем УПЦ МП, який прийде на зміну Володимиру (Сабодану) (на фото). Вони хочуть вирішити проблему принципово, прибравши з конструкції саме київське кермо. Нагадаю, що статус самостійності й незалежності в управлінні УПЦ МП, по суті, тримається на тому, що її керівництво саме обирає, призначає і переміщає архієреїв. Втрата цих трьох функцій веде до фактичної втрати УПЦ МП статусу незалежності та перетворення її знову в екзархат РПЦ”, – йдеться у статті владики Євстратія (Зорі) на офіційному сайті УПЦ КП.
