Як правильно має поводити себе дітвора на дорозі

Дорога – не ігровий майданчик для дітей, тому змалечку синів та доньок варто вчити Правил дорожнього руху, аби вони добре знали, як треба поводитися на дорозі. Передусім про безпеку малечі варто дбати батькам, показуючи на вулицях власний приклад дотримання правил руху. Звісно, й школа є помічником у цьому питанні. 

“Правила дорожнього руху діти вивчають ще з першого класу. Адже щодня вони йдуть до школи і мають застосовувати свої знання на практиці. Щоб матеріал добре засвоївся, проводимо різноманітні конкурси на цю тематику, у нас є гурток юних інспекторів руху, робимо тематичні лінійки”, – розповідає заступник директора з виховної роботи львівської школи №42 Оксана Яцик. 

На уроках учителі в ігровій формі розказують дітям, як правильно переходити дорогу по “зебрі”, як розуміти світлофор. Також на початку кожного навчального року учні молодшої школи малюють свою дорогу з дому до школи і навпаки. Після цього класний керівник разом із дитиною аналізує цю дорогу, як правильно йти, як переходити дорогу. 

До речі, цього тижня у школі №42 презентували підручник для молодшої школи з правил дорожнього руху – “Уроки дорожньої безпеки”.

“Пошта” запитала своїх наймолодших читачів, які вони знають знаки та правила дорожнього руху

“Я знаю про світлофори, одні є для машин, інші – для пішоходів. Для автомобілів є три кольори: червоний, жовтий і зелений. Червоний – стій, жовтий – увага, зелений – можна їхати, – розповідає школяр Володимир Іщак. – А для людей буває на два кольори – червоний, коли треба стояти, і зелений, коли можна йти. І якщо для машин світить червоне світло, то їм не можна їхати, бо можуть збити людину”. 

“Є багато різних дорожніх знаків. У школі ми вчили такі: “Обережно, діти”, “Залізничний переїзд”. А ще я знаю, як треба переходити дорогу – або на світлофор, або по “зебрі”, або є ще надземний і підземний переходи. Правда, зараз їх уже не будують”, – зазначає учень Віталій Костечок.

“Я також знаю Правила дорожнього руху. І батькам розповідаю, як треба їх дотримуватися. Також знаю дорожні знаки “пішохідний перехід”, “в’їзд заборонено”, “обережно, діти”. Нас вчителька вчила, як треба переходити дорогу: спочатку подивитися уліво, чи не їде машина, – говорить учениця Уляна Ярохович, – Якщо ж ні, то перейти до середини і подивитися направо. Якщо дорога вільна – то можна йти. Не можна перебігати вулицю”. 

 Які головні Правила дорожнього руху маєють знати діти:

– іти потрібно по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо ж їх немає, потрібно рухатися по краю проїжджої частини назустріч руху транспортних засобів;

–  не можна перебігати через дорогу перед транспортом! Старайтеся не переходити дорогу перед транспортом, який знаходиться недалеко від вас, бо ви можете не розрахувати його швидкість і віддаль. Тому найкраще переходити дорогу тоді, коли поблизу немає машин; 

– ніколи не стійте посередині дороги, бо дороги бувають вузькі, з поворотами, а машини важкі, великі та ще й з причепами, який може вас зачепити, а водій і не побачить; 

– пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, зокрема підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

– у місцях, де рух регулюється, потрібно керуватися сигналами регулювальника або світлофора. Якщо ж немає ні переходів, ні світлофора, дорогу можна переходити тільки у тих місцях, де дорогу добре видно. Перш ніж перейти проїжджу частину, слід визначити, чи не створюють автомобілі небезпеку для пішохода. При цьому треба спочатку подивитися ліворуч, потім прямо, а після цього праворуч. І аж тоді переходити дорогу;

– їхати на велосипеді вулицями, де є рух транспорту, дозволяється тільки з 14 років; 

– діти повинні виділятися на дорозі – варто одягати їх у яскравий одяг, за можливості на одязі чи наплічнику повинні бути елементи, які відбивають світло, щоб водії могли вчасно помітити дитину. 

Пішоходам заборонено:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, навіть на пішохідний перехід;

в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є роздільна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із безпекою дорожнього руху;

д) рухатися автомагістраллю чи дорогою для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.