Американська адміністрація уклала договір із провідними банками про списання боргів частини позичальників, нездатних погасити іпотечні кредити. Йдеться про величезну суму в 25 мільярдів доларів. Таким чином дана угода про відшкодування збитків між банками та владою стала найбільшою в історії Сполучених Штатів. Експерти, однак, вважають, що вона матиме вкрай негативні наслідки для економіки країни.
У 2000-х роках Америка пережила житловий бум. Ціни на нерухомість підвищувалися небаченими темпами, у деяких штатах вони підскочили вдвічі. Власники житла намагалися скористатися ситуацією, заставляючи й перезаставляючи його під все більший обсяг кредитів. Але у 2007 році почалася криза – ціни різко впали, і в підсумку вийшло, що багато людей, які купували будинки за допомогою іпотеки, виявилися “під водою”, тобто обсяг кредитів, які їм потрібно було виплатити, перевищував вартість житлової застави. Банки довго не думали, конфіскуючи заставлене житло на свою користь. Спочатку кількість конфіскацій була невеликою, але до 2010 року щомісяця фіксувалося вже сотні тисяч випадків. За рік безхатченками стали 3,8 мільйона тримачів іпотеки.
Тут вже схаменувся уряд, адже масова практика позбавлення громадян житла різко підсилила соціальну напругу в суспільстві. Тим більше, що американські банки вже встигли засвітитися у скандалах, пов’язаних з умовами надання іпотеки. Виникла серйозна підозра, що й у цьому випадку банкірам є чим дорікнути. Розслідування дійсно показало, що в банках до процедури поставилися вкрай формально, часто-густо підписуючи акти про конфіскацію застави навіть без перевірки фінансового стану позичальників, та й оцінка вартості будинків була сумнівною.
Адміністрація Барака Обами взяла банкірів за горло. Після довгих переговорів було вирішено, що чотири банки-гіганти – “Bank of America”, “Citigroup”, “JP Morgan Chase” і “Wells Fargo”, а також ще одна кредитна організація – “Ally Financial”, що разом управляють 55% іпотечних кредитів у США, повинні будуть заплатити близько 25 мільярдів доларів за несправедливі виселення. Близько п’ять мільярдів мали б піти на прямі компенсації іпотечним позичальникам, решта 20 мільярдів – на списання боргів. Таким чином близько мільйона американців зможуть зберегти своє житло.
Кому вигідна ця угода? По-перше, зрозуміло, самим власникам житла. За американськими законами, вони завжди можуть здати ключі від квартири в банк і звільнитися від боргу (чого немає, наприклад, в Україні). Але багатьом з них, особливо представникам бідних верств і навіть частині середнього класу, просто нікуди йти. По-друге, політичні бонуси одержує й адміністрація Барака Обами. Перед виборами кращого піару серед американців, украй заклопотаних економічною ситуацією в країні, придумати просто неможливо. По-третє, як це не парадоксально, від угоди виграли й самі банки.
25 мільярдів – сума чимала, але вона вже накопичена кредитними організаціями як резерви на форс-мажорні витрати. Реальним буде хіба паперовий збиток, але на балансі банків це ніяк не позначиться. Крім того, врегулювання ситуації з проблемними кредитами істотно підвищить вартість банківських акцій.
Нібито всі задоволені. Але експерти застерігають, що угода може вилізти боком вже в найближчому майбутньому. В 2010 – 2011 роках банки істотно сповільнили процес конфіскації житла, очікуючи на врегулювання суперечки з урядом. Тепер їм ніщо не заважає запустити цей процес на повну потужність. За оцінкою експертів, зараз в Америці налічується близько 10 мільйонів позичальників, яким може загрожувати примусове виселення. Водночас відібрані будинки виставлять на повторний продаж, через що ціна нерухомості ще більше впаде (вже зараз, порівняно з піком 2006 року, вона зменшилася на третину), що загрожуватиме колапсом будівельній галузі, а це мільйони робочих місць. Так виходить, що американська адміністрація, замість врегулювати кризу, лишень відклала її найбільш негативні наслідки на майбутнє.