Плани озброєння російського військово-морського флоту просто вражають. Як розповіло часопису “КоммерсантЪ” джерело в міністерстві оборони Росії, в державній програмі озброєнь на 2011–2020 роки на розвиток ВМФ передбачено близько 4,7 трильйонів бюджетних рублів.

Отож, до 2020 року Андріївський стяг замайорить на 10 ракетних АПЧ (атомний підводний човен) проекту 955 “Борей”, 10 багатоцільових АПЧ проекту 885 “Ясень”, 20 неатомних субмаринах (з них шість – проекту 636.3 “Варшав’янка”), 14 фрегатах, 35 корветах, шести малих артилерійських кораблях проекту 2163.0 “Буян”, шести великих десантних кораблях проекту 1171.1, чотирьох вертольотоносцях французького виробництва “Містраль”.

Хоча поки що це лише плани, російські адмірали вирішили вже зараз показати решті світу, хто в океанах господар. За словами головнокомандувача військово-морським флотом Владіміра Висоцкого, “уже 1 червня або трохи пізніше Росія вперше за 26 років поверне свої стратегічні підводні крейсери на безперервне бойове патрулювання в нейтральні міжнародні води”. Глава комітету з оборони державної думи Росії адмірал Владімір Комоєдов, слова якого наводить “Независимая газета”, ідею поновлення безперервного патрулювання російськими підводними човнами Світового океану радо схвалив. 

Утім, адмірал – фахівець все-таки – засумнівався в тому, що настільки масштабні плани можуть виявитися нездійсненними навіть в найближчі 20 років. І це справді так. Для початку було б добре зрозуміти, які військово-морські сили головнокомандувач Висоцкій має намір залучити вже найближчим літом до стратегічного патрулювання величезної акваторії. Як наголошують “Новые известия”, власне військово-морська складова є найслабшим місцем російської держпрограми озброєнь. Приміром, минулоріч міністерство оборони так не змогло домовитися з виробниками про ціни на підводні човни проектів “Борей” і “Ясень”, у результаті чого в ситуацію довелося втрутитися прем’єр-міністру Владіміру Путіну та президенту Дмітрію Мєдвєдєву. 

Попередня держпрограма озброєнь (на 2006-2015 роки) взагалі вважається провальною через хибний підхід до фінансування. Тоді в рамках держоборонзамовлення в частині флоту передбачалося закупити 24 надводних кораблі різних класів, сім стратегічних атомних підводних човнів проекту “Борей” і ще шість нестратегічних субмарин. Тодішні плани також були грандіозні. Але в підсумку вийшов великий пшик. На озброєння російського військово-морського флоту надійшли лише два надводних кораблі та один стратегічний ракетний атомний підводний крейсер проекту 955 “Борей” “Юрій Долгорукій”. Ще один важливий нюанс – вражаюча повільність російських суднобудівників – для будівництва “Юрія Долгорукого” пішло майже сім з половиною років (!). Постає логічне питання: скільки ж часу знадобиться для спорудження ще 10 аналогічних підводних крейсерів, ще стількох же багатоцільових атомних субмарин та ще й 20 неатомних підводних човнів?

Ще одне цікаве питання: з якої радості російський уряд (а рішення головнокомандувача ВМФ про відновлення бойового патрулювання Світового океану однозначно не могло не узгоджуватися з президентом та прем’єр-міністром) несподівано вирішив опертися саме на стратегічний військово-морський флот? Владімір Висоцкій пояснює це тим, що ВМФ бачиться російському керівництву не менш важливим елементом збройних сил, ніж, приміром, повітряно-космічні війська. Натомість заступник директора російського Центру аналізу стратегій та технологій Константін Макієнко, якого цитує “КоммерсантЪ”, наводить іншу причину шаленої активності навколо планів розбудови флоту. На думку експерта, оголошені грандіозні плани розбудови військово-морського флоту потрібні для того, щоб потім їх… рішуче обрізати, заявивши на увесь світ про радикальне скорочення військових витрат. Отож, багато галасу з нічого?