Це поселення має унікальну ауру – тут із давніх часів працюють люди творчих професій. На його вузьких вуличках безліч музеїв і галерей, антикварних і сувенірних крамничок, а одна з головних родзинок – славетний музей марципанів, який у 1994-му відкрив кондитер Карой Сабо. Взагалі, саме слово “марципан” італійське і перекладається воно, як хліб Марти. Це – солодощі, виготовлені з мигдалю й цукрової пудри. Без сумніву, існує безліч рецептів марципанів, у яких використовують інші види горіхів, однак вони, на думку справжніх шанувальників цих ласощів, не мають жодного стосунку до справжнього марципана. Про те, хто вперше вигадав подібну суміш, історія замовчує. Кілька країн: Франція, Німеччина, Італія, Естонія – претендують на звання батьківщини марципана. За однією з версій, причиною винаходу марципана був голод. Єдиною сировиною для хліба був мигдаль – ось його й розтирали, щоб надовше вистачало, а щоб він не був гірким, додавали цукор. Напевно, головною особливістю марципана є те, що він за структурою схожий на пластилін. Тому з нього дуже легко робити різноманітні фігурки. Тому й не дивно, що свого часу Карой Сабо вирішив виліпити з марципана в повний зріст одного з персонажів мультфільму, який демонструвався в Австрії (тоді він мешкав саме там і мав власну кондитерську) і отримав широку популярність в народі. Успіх змусив Сабо взяти патент на виготовлення персонажів багатосерійного мультфільму. Поступово фігурок ставало все більше і до кондитерської довелося прибудовувати окремі зали, і незабаром вона вже була найбільшою в країні. А заодно перетворилася і в перший в Європі музей марципанів. Щоправда, тоді він був розташований у селищі Пухберг в Австрії. У 1994-му Сабо переїжджає у Сентендре й відкриває неподалік головної площі міста власну кондитерську і музей марципанів, що функціонують і нині. У музеї можна побачити найрізноманітніші художні витвори мистецтва, починаючи від портретів знаменитих людей і закінчуючи різними тортами, виконаними в англійському стилі, що складаються з вражаючої кількості ярусів. Розмір музею досить скромний, але скільки всього цікавого можна побачити на його невеликих вітринах. І що найголовніше, всі ці творіння цілком їстівні. Біля музею розташована майстерня, в якій кілька майстрів-кондитерів постійно працюють. Це приміщення також належить до території музею і входить в екскурсійну програму. Ну і, звичайно, сама кондитерська, в якій можна спробувати безліч солодощів, виготовлених з марципана. Цікаво, що в світі нині є вже чотири музеї марципана. Окрім Сентендре, вони працюють в естонському Таллині, німецькому Любеку, ізраїльському Кфар Таворі. Усі вони запрацювали вже після відкриття сентендреського музею, і усі вони більшою чи меншою мірою копіювали саме угорський музей, а подеколи й запозичили експонати, виготовлені самим Сабо.

Львів – Будапешт –Сентендре – Львів