Проте геноцид українців їм не цікавий

У вівторок у Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН стартувала загальнополітична дискусія (найважливіша частина Генеральної асамблеї ООН, яка розпочалась ще 16 вересня). На розгляд 63-ї сесії ГА ООН винесено 150 проектів резолюцій, в обговоренні яких візьмуть участь понад 120 глав держав та інших високих посадових осіб.

Генеральна асамблея - головний політичний консультативний орган ООН. Її рішення мають рекомендаційний характер і не обов'язкові для виконання, однак їх політичне значення часто демонструє не лише позиції країн із найважливіших питань міжнародного життя, але й становище політичних сил на міжнародній арені. До Генасамблеї входять представники держав-членів ООН. Зараз їх 192.

Як повідомляють РІА "Новости", цього року все розпочалось на день раніше традиційно встановленої дати, оскільки багато делегацій прибули до Нью-Йорка на нараду з питань допомоги Африці. Цього ж дня вони почали проводити дво­сторонні зустрічі.

Всього під час дискусії на Генасамблеї мають виступити понад 120 глав держав. Уже в перший день можливість висловити свої позиції щодо світових процесів отримали президенти США, Ірану та Грузії.

Бушу та Ахмадінеджаду не дозволили зустрітись

Традиційна кумедна ситуація навколо президентів США та Ірану цього року не стала винятком. Їх виступи (теж уже за традицією) призначили у різний час - так, щоб не чули один одного. З волі Джорджа Буша Ахмадінеджада до США не впустили б, однак згідно з умовами ООН, країна-господиня штаб-квартири зобов'язана дозволити в'їзд на свою територію для участі в оонівських заходах офіційним представникам країн-членів ООН. Зустріти президента Ірану Махмуда Ахмадінеджада під стінами штаб-квартири ООН зібралось кількасот мітингувальників. Учасники акції критикували керівництво Ірану за намір розвивати ядерну програму з військовою метою, а також за порушення прав людини у цій країні. Незважаючи на те, що Тегеран неодноразово заперечував використання ним атомної енергії з військовою метою, учасники вимагали засудити Ахмадінеджада в Міжнародному Суді у Гаазі. Натомість, під час виступу Буша впливова група активістів з кількох громадських організацій виступала на тій же площі з вимогою судити керівника США.

Лаврова завантажили роботою

Великою активністю на Генеральній асамблеї слід відзначити главу МЗС РФ Сєргєя Лаврова. Його офіційний виступ заплановано аж на сьогодні. Крім цього, за час роботи сесії ГА ООН він загалом планує провести близько 50 зустрічей. Найбільшу увагу привертають перемовини з держсекретарем США Кондолізою Райс, оскільки це буде їх перша особиста зустріч після загострення відносин між Москвою та Вашингтоном через військові дії на Кавказі. Наразі цю тему ніхто дуже активно не обговорює, крім Росії. Під час траурної церемонії, приуроченої вшануванню пам'яті жертв конфлікту на Кавказі, російські представники запрезентували війну "своїми очима". Публіці продемонстрували фотографії та фільм, який зняли російські журналісти, як альтернативу війні, яку Захід побачив крізь призму Грузії.

Росія також має намір просувати три проекти резолюцій, котрі вважає важливими для забезпечення миру та безпеки у світі: в галузі космічних досліджень, ІТ комунікацій та протидії поширенню ксенофобії. Щодо останнього, то це висунуто як антиаргумент резолюції "Героїзація нацизму", яку висунули керівники Латвії та Естонії.

Ющенко домагається визнання Голодомору на світовому рівні

Для участі у 63 сесії ГА ООН приїхав до США і Президент України Віктор Ющенко. Він виступив на спільних дебатах 63-ї сесії Генасамблеї ООН другого дня та виклав позицію України з актуальних глобальних проблем сучасності.

Серед 150-ти запланованих на розгляд  питань й ініційована Ющенком резолюція "Про голодомор 1932-1933 років в Україні". Однак,  ГА ООН вчора відмовилася винести це питання на порядок денний. Таким чином Генасамблея відхилила прохання українського МЗС визнати події 30-х років минулого століття геноцидом українського народу. Проти такого формулювання виступала російська сторона. За словами постійного представника Російської федерації в ООН Віталія Чуркіна, вимоги України визнати Голодомор геноцидом лише українського народу ображають пам'ять сотень тисяч людей, які загинули від голоду в інших республіках і регіонах колишнього СРСР. За його словами, масовий голод у Радянському Союзi в 1930-тi роки - це трагiчна сторiнка спiльної iсторiї народiв СРСР.

В той же час у вівторок конгрес США визнав голодомор 32-33-их років геноцидом українського народу і вшанував пам'ять жертв цієї трагедії. У тексті затвердженої Палатою резолюції зазначається, що комісія США, яка вивчала це питання, провела дослідження з метою поширення знання і розуміння в світі українського голодного геноциду (голодомору) в 1932-1933 роках і дійшла висновку про те, що його жертви загинули голодною смертю внаслідок штучно створеного голоду. У законопроекті наголошується, що радянський диктатор Сталін наказав закрити кордони України, щоб від штучного створеного голоду ніхто не міг врятуватися і щоб не допустити надходження голодним будь-якої міжнародної допомоги.

Конгрес також виступає за "розповсюдження інформації про голодомор для поширення знання в світі про цю штучно створену трагедію", а також підтримує зусилля України у сфері демократичних і ринкових реформ, щоб Україна "могла реалізувати свій потенціал як важливого стратегічного партнера США в цьому регіоні миру", наголошується в резолюції.