Греція знову на межі дефолту. Цього разу через упертість кредиторів

Вони вчергове не змогли домовитися з владою Євросоюзу про реструктуризацію боргів Афін. Рішення списати грецькі борги було прийнято на саміті ЄС ще 26 жовтня минулого року, але до його реалізації дотепер не дійшло. З огляду на те, що й інші рішення, прийняті на тому ж саміті, також не виконуються, можна стверджувати, що порятунок єврозони зайшов у глухий кут. 

Нагадаємо, що між приватними кредиторами Афін і владою Євросоюзу була досягнута домовленість про списання близько 100 мільярдів євро (50% боргів, що належать приватним інвесторам) за грецькими облігаціями. Передбачалося, що в сумі з режимом бюджетної економії це дозволить Греції знизити рівень державного боргу зі 170 до 120 відсотків ВВП (показник Італії) до 2020 року. Щоправда, під час саміту точний механізм списання грецької заборгованості обговорений не був. Тому вже в листопаді 

2011-го почалися тривалі переговори між фінансовою структурою ЄС, владою Греції та приватними кредиторами, представленими впливовою організацією банківського лобізму – Інститутом міжнародних фінансів (The Institute of International Finance, IIF). Суть переговорів зводилася до такого: грецьким кредиторам явно не подобалася необхідність прощати борги, і вони стали виторговувати собі додаткові преференції.

Передбачається, що Греції не просто пробачать борги, а обміняють уже чинні облігації країни на аналогічні боргові папери з меншими ставками й тривалішими строками погашення. Однак під час останнього раунду переговорів 24 січня сторони вчергове не змогли домовитися. Інститут міжнародних фінансів заявив, що мінімальна ставка облігацій, на яку готові погодитися приватні інвестори, – чотири відсотки на рік. Натомість влада Греції та фінансові структури Євросоюзу вважають прийнятною ставку не вище 3,5 відсотка річних. 

Через упертість кредиторів Греція не може одержати обіцяну від МВФ і ЄС фінансову допомогу в розмірі 130 мільярдів євро. Відповідно до умов її надання, перший транш коштів почне надходити не раніше, ніж буде списана бодай частина боргів. У березні Афіни повинні погасити боргів на 14,5 мільярда євро. Якщо угода з Інститутом міжнародних фінансів не з’явиться до цього моменту, країну, швидше за все, очікує дефолт.

Проте борговий зашморг затягується не тільки на грецькому горлі. 

Інші інструменти, покликані стабілізувати економічну ситуацію загалом в Європі, також не почали працювати. Якщо списання боргів Греції повинне було запобігти банкрутству однієї країни, то допомогти іншим державам, які можуть опинитися у подібній ситуації, повинен був Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF). На минулорічному саміті було ухвалене рішення наповнити фонд до одного трильйона євро. Однак пізніше цифру зменшили до 750 мільярдів, а в грудні 2011-го до 500.

Планувалося, що фонд наповнюватимуть за допомогою країн, що не входять у ЄС, під якісь “державні гарантії” (щоправда, так і залишилося таємницею, хто ж саме за тими гарантіями розплачуватиметься). Претендентів на роль наповнювачів фонду називалося багато, серед них і Китай. Але всі потенційні вкладники EFSF наголошували, що готові співпрацювати з Європою тільки після того, як механізм діяльності фонду буде детально розроблений. Але до січня 2012 року деталі діяльності фонду погодити так і не вдалося. 

Коли в жовтні 2011 року був бундючно погоджений план з фінансового порятунку єврозони, його автори відзначали, що все залежатиме від того, наскільки ухвалені рішення вдасться реалізувати. Через три місяці ситуація не тільки не помінялася, але, якщо вірити рейтинговим агентствам, ще й погіршилася. Тепер Європі доведеться ухвалювати нові рішення. Чи будуть вони вдалими – побачимо. Проте найгеніальніша ідея залишиться порожнім звуком, якщо не вжити зусиль для її реалізації. На жаль, поки що країни Європи не демонструють жодного бажання якось порятувати самих себе.