Усю відповідальність господар Білого дому поклав на фракцію республіканців у Конгресі, які, за його словами, відвели на експертизу проекту “Keystone XL” занадто мало часу. На це несподіване рішення, безсумнівно, вплинула цьогорічна президентська кампанія.
Цілком імовірно, що Барак Обама прагнув добитися прихильності потужного лобі захисників навколишнього середовища, які активно заперечували проти будівництва. Дійшло навіть до того, що деякі спонсори виборчої кампанії чинного президента навіть погрожували припинити переказ пожертв на вибори. На передвиборному сайті Обами в повідомленні з приводу нафтопроводу зазначено, що в опонентів президента “є впливові друзі в нафтовій індустрії”, тож пропонується підтримати Обаму в його боротьбі “за захист навколишнього середовища, відповідальну розробку енергоресурсів та створення робочих місць”. Іншими словами, передвиборний штаб Обами вирішив обіграти ситуацію, коли виходить, що республіканці, пов’язані з нафтовим лобі, примушували президента прийняти безвідповідальне рішення будувати небезпечний нафтопровід без проведення необхідних експертиз.
ДО ТЕМИ Нафтопровід “Keystone XL” планувалося використати для транспортування сировини з нафтоносних пісків Атабаски в канадській провінції Альберта на нафтопереробні заводи в США. Він повинен був пролягти територією шести штатів: Монтани, Південної Дакоти, Небраски, Канзасу, Оклагоми та Техасу. Довжина нафтопроводу на території США становила б 2735 кілометрів. Вартість проекту оцінюють у сім мільярдів доларів. Заявку на будівництво компанія “TransCanada” подала в Держдепартамент США у вересні 2008 року. |
Удар республіканців у відповідь не забарився. Екс-губернатор Массачусетса Мітт Ромні (один із найімовірніших суперників Обами на майбутніх виборах) заявив, що чинний президент “учергове поставив міркування політичної боротьби вище за тверезу державну політику”. Прихильники будівництва нафтопроводу також звертають увагу на те, що рішення Барака Обами насправді вигідне стратегічному противнику Сполучених Штатів – Китаю. Справа в тому, що обурені канадійці всерйоз задумалися над будівництвом нафтопроводу до власного західного узбережжя, щоб продавати нафту в Азію, зокрема й китайцям (країна хоче диверсифікувати свій нафтовий експорт, що наразі майже цілком орієнтований на Сполучені Штати). Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер у телефонній розмові з Бараком Обамою вже висловив “глибоке розчарування” рішенням господаря Білого дому, тож питання про китайський напрямок для канадійців стає все актуальнішим.
Водночас і рішення Барака Обами не видається аж настільки заполітизованим. Занепокоєння екологів маршрутом “Keystone XL” (а саме ділянкою, що повинна пройти через Небраску) цілком виправдане. Саме з цього району одержують питну воду одразу вісім штатів, тож у випадку аварії на Сполучені Штати може чекати екологічна катастрофа національного масштабу. Крім того, в регіонах, якими планують прокласти “Keystone XL”, різко зростає ймовірність терористичних актів.
Утім міркування екологів можуть і не порятувати Барака Обаму від проблем під час президентських перегонів. Недарма його заява з приводу “Keystone XL” була відверто ухильною. Сам проект він не відкинув, відзначивши лише, що республіканці не залишили часу на його аналіз. Справа в тому, що, догодивши одній частині електорату – захисникам природи, він серйозно роздратував традиційно впливові в Америці будівельні профспілки. В умовах масового безробіття обіцяні компанією “TransCanada”, що планувала споруджувати нафтопровід, майже 20 тисяч нових робочих місць виглядають занадто привабливим подарунком, щоб від нього відмовлятися.
Тож не дивно, що Обама, нібито сказавши “ні”, одразу промовив “так”, пообіцявши ретельно розглянути питання будівництва “Keystone XL” після виборів. Якщо, звичайно, він їх виграє.