Українцям із Різдвом пощастило – ми можемо святкувати одне з найбільших християнських свят двічі – спершу за григоріанським, а потім за юліанським календарем. І, незважаючи на дискусії, які точаться останнім часом навколо переходу України на григоріанський календар, вигоди від такого подвійного святкування очевидні. Наприклад, на католицьке Різдво можна поїхати кудись у Європу, де зараз на головних площах міст біля ялинок вирують різдвяні ярмарки, вулиці прикрашені святковою ілюмінацією, а в повітрі витає запах глінтвейну, солодощів, смажених ковбасок та інших смаколиків.

Автор цих рядків обрав для святкування католицького Різдва давнє польське місто Краків.

Доїхати зі Львова до Кракова можна кількома способами – автобусом з автовокзалу за майже 300 грн, поїздом Київ – Вроцлав за 380 грн або перекладним транспортом. Якщо їхати автобусом, то дорога займе вісім годин. Причому найбільше часу доведеться стояти на кордоні (принаймні журналістові “Пошти” довелося чотири години чекати в черзі, поки українські та польські прикордонники проведуть усі необхідні процедури з огляду автобуса, багажу та паспортів пасажирів). Проте навіть таке довге очікування не здатне зіпсувати різдвяного настрою.

Краків зустрів похмурим небом, безсніжжям та дуже нахабними безхатьками. Останні безцеремонно переслідують гостей міста, вимагаючи грошей. Успішно проминувши їх та незатишний залізничний вокзал, виходиш у місто. 

Перше, що приємно вражає, – чистота громадського транспорту та регулярність його курсування. Трамваї та нові великогабаритні автобуси їдуть один за одним допізна. Окрім того, є й нічні маршрути. На трамвайних зупинках є спеціальні електронні табло, які інформують, о котрій годині має приїхати той чи інший маршрут. І все працює злагоджено, як годинниковий механізм. Водії громадського транспорту в краватках та сорочках. Спілкування водіїв із пасажирами зведене до нуля – квитки продають у спеціальних автоматах на зупинках, а салони автобусів і трамваїв обладнані валідаторами. Годинний квиток на трамвай коштує три злоті, разовий – 2,5. Усі пасажири мають електронні квитки і чемно ними користуються. Ніхто не свариться з водіями за проїзд “за посвідченням”, як це є у Львові. Навіть пенсіонери не можуть собі дозволити проїхати “зайцем”. 

До речі, за три дні перебування у Кракові так і не вдалося побачити жодного корка – вулиці мільйонного міста зовсім не перевантажені автомобілями, як це є у Львові.

Прогулянка містом починається з площі Ринок та околиць. А околиці подекуди перевершують красою центр міста. Наприклад, замок Вавель або єврейський квартал Казімєж. Звичайно, й тут у вас буде вибір – ходити і оглядати все це самому або сісти в оглядовий автомобільчик (аналог львівського “Чудо-туру”). Щоправда, це буде коштувати вам близько ста злотих. Хто хоче і має фінансову змогу, то може винайняти карету з кіньми. Біля Ратуші зазвичай чергує сім-вісім екіпажів. 

Хто все ж таки вирішить прогулятися містом – не пошкодує точно. Архітектура Кракова, краса храмів, велич Вавельського замку вражають. Описувати цю красу нема сенсу – краще поїхати і побачити все це на власні очі. Варто зупинитися хіба на контрастних речах, якими Краків відрізняється від Львова. По-перше, дороги – місто добротно заасфальтоване, а в центрі акуратно викладена сучасна, не давня бруківка. Фактично містом можна йти, не дивлячись під ноги, і не боятися, що впадеш. 

По-друге, на відміну від Львова, всі будинки Кракова є одноколірними, немає жодної споруди, половина якої пофарбована одним кольором, а половина – іншим. Крамниці та численні кнайпи дотримуються єдиної кольорової гами тієї будівлі, в якій розташовані.

Окрім того, під час пішохідної екскурсії можна відвідати сувенірні крамнички, яких у Кракові безліч. Товару в них вдосталь на будь-який смак і гаманець. У багатьох магазинах на чільному місці чомусь стоять російські матрьошки! 

Родзинкою різдвяного міста для туристів є ярмарок. Цими днями такий ярмарок триває і в Кракові. Тут можна скуштувати найрізноманітніших смаколиків: смажені ковбаски і картопля, бігос, вареники, курячі грудинки смажені на грилі… Варто визнати: ціни на всі ці наїдки нижчі, ніж у Львові. Так порція з чималої ковбаски, картоплі, бігосу обійдеться у 25-29 злотих. Склянка галицького ґжанцю (гаряче вино зі спеціями) – 6 злотих. 

Зважаючи на черги біля яток, це найпопулярніші наїдки у час Різдва. Популярним є також ощипек (смажений на грилі солоний сир) в журавлинному соусі. Для любителів солодощів на ярмарку продаються цукерки ручної роботи (від трьох злотих), домашнє печиво (від восьми злотих). На диво, різдвяна торговиця в центрі міста не супроводжується жодними колядками чи розважальними тематичними дійствами. Це дещо псує загальний святковий настрій.

Не ковбасками єдиними харчуються туристи у Кракові. Проінспектувавши низку міських ресторацій середнього рівня, визначили, що обід у Кракові в середньому обійдеться від 30 злотих на особу. На ці гроші можна взяти борщ чи журек, вареники, чай або каву. Щоправда, варто визнати, що не всюди годують смачно. Те саме стосується й кави, ціна якої починається з шести злотих. Такої смачної кави, як у львівських кав’ярнях, у Кракові не знайти! Смачну, але трохи дорожчу кухню, турист може скуштувати в Казімєжі – єврейському кварталі. Там пропонують як традиційні польські, так і єврейські страви. Для тих, хто шукає нових вражень, це справжня знахідка.  

Наступне, що особливо вразило, – це охорона громадського порядку. Поліцейських у Кракові більше, ніж на вулицях українських міст. Вони патрулюють місто пішки та автомобілями і роблять це досить дієво. 

Тільки-но десь на якійсь вулиці з’являються захмелілі чоловіки – поліцейські реагують миттєво. Процес утихомирення розбишак відбувається толерантно – без хамства і фізичної сили. 

Польські поліцейські доволі добре володіють іноземними мовами – туристи без проблем розуміють їх. До того ж стражі порядку й виглядають охайно, на відміну від українських колег. Польські поліцейські викликають довіру і заслуговують на повагу. До речі, в парку тамтешньої поліції новенькі італійські автівки марки “Альфа Ромео”!