Напередодні Дня святого Миколая варто подумати не про коштовні подарунки, а про благодійність та доброту

Кожного року ніч з 18 на 19 грудня перетворюється на казку. Адже саме в цей час до дітей і дорослих приходить святий Миколай із подарунками. Незважаючи на те, що цей святий жив у далекому IV столітті, в пам’ять про нього і досі обмінюються подарунками та святковими побажаннями. 

Цього святого пам’я­тають, до нього моляться воїни та мандрівники, моряки й торговці, лучники і невинно засуджені. Він є покровителем дітей та студентів, благословляє сиріт та знедолених. До іконописних зображень отця Миколая звертаються за допомогою у молитвах дорослі. А діти з нетерпінням чекають свята, пишуть листи та намагаються підгледіти, як цей благодійник кластиме подарунки під їхні подушки.

Життя Чудотворця

“Святий Миколай, на відміну від придуманого Діда Мороза із Снігуркою, є реальною особою. Згідно з переказами, він жив на рубежі III-IV століть (іноді називають навіть точні дати життя: 260-343 рр.) і був єпископом у місті Міра в Лікії (Мала Азія, тепер – турецька провінція Мугла), звідки й походить його прізвисько – Мірлікійський. Ще за життя святитель Миколай прославився багатьма подвигами і чудесами на славу Христову. Тому день його поховання – 6 (19) грудня – став загальнохристиянським святом”, – розповів працівник пасторального відділу Українського католицького університету Максим Тимо.

За його словами, постать Святого оповита різноманітними легендами, зокрема, одна з них розповідає, що після смерті батьків Миколай отримав великий спадок, який роздав бідним та нужденним. Робив він це таємно, щоб люди не знали свого благодійника. Саме тому, ще за життя його почали називати “батьком сиріт, вдів та знедолених”. Отець Миколай постійно обдаровував багатодітні родини, хворих  та потребуючих. Саме за своє милосердя він і заслужив нагороду в Бога – благодать творити чудеса.

“Постать святого Миколая Церква показує нам як зразок справжнього християнина, який повністю вірить Богові та виконує Його заповіді. І за це отримує благодать Господа, яку дарує іншим”, – говорить Максим Тимо.

Посмертне вшанування

Помер о. Миколай у Мірі, де над його гробом поставили величну церкву. Коли місто захопили мусульмани, італійцям вдалося 1087 року перевезти святі мощі з Міри до міста Барі в Італії. І біля мощей одразу почали діятися великі чудеса, тож о. Миколая почали називати великим Чудотворцем. 

В Україні Миколай Чудотворець отримує популярність досить рано. Так, у Київському Софійському соборі, збудованому ще в середині XI століття Ярославом Мудрим, серед найбільш шанованих святих маємо і мозаїчне зображення святителя Миколая. Особливе шанування цього святого в ме­жах сучасної України починається з другої половини XI століття. За словами Максима Тимо, святий Миколай є найбільшим чудотворцем зі всіх святих. Його ікони поміщені майже на кожному іконостасі та вважаються найчисленнішими після ікон Матері Божої. І саме з цим святим пов’язаний звичай дарувати подарунки.

Перш за все – увага

“Будь чемним, добре вчися, слухай тата-маму і рідних”, – саме такі слова лунають напередодні святкового вечора. А на продов­ження –батьківське питання: “Що саме ти хочеш, щоб тобі приніс Миколай?”. Проте, за словами і дитячого психолога Ірини Балюк, і працівника пасторального відділу УКУ Максима Тимо, це не зовсім правильно. 

“Перш за все цьому святу має передувати бесіда з дитиною. Малечі потрібно пояснити, що таке добро, і як саме його можна дарувати іншій людині. Слід поговорити про хороші справи, які є ціннішими за матеріальні дарунки”, – переконує дитячий психолог. За словами Ірини Балюк, не варто наголошувати на кількості чи вартості подарунків. “Серед них обов’язково мусять бути речі, якими дитина зможе поділитися з батьками, дідусем і бабусею. Коли є можливість обдарувати й старших, то містерія Миколаєвої ночі назавжди залишить слід у свідомості малюка. А, найголовніше, охоронить дитину від егоїстичного погляду на світ, мовляв, все лише для мене”, – говорить дитячий психолог.  

Іноді буває так, що дитина ставить питання, чому в когось дорожчі подарунки, а у когось – просто невеликі сувеніри. У такий момент, за словами Ірини Балюк, не можна говорити, що одні заслужили більше, а інші – менше. Адже це може спонукати до невдоволення й заздрості до інших. Краще пояснити, що важлива не вартість подарунка, а саме увага до дитини через подарунок. 

Не поспішайте руйнувати казку 

За словами Ірини Балюк, це свято потрібне як дітям, так і батькам. Адже напередодні навіть поважні дорослі люди починають, мов діти, придумувати найрізноманітніші маніпуляції, щоб заховати придбані завчасно дарунки від малечі, а потім у ніч на 19 грудня тихесенько підкласти замовлені гостинці під подушки. Це свято змушує людину знову повернутися в дитинство та відчути себе благодійником. 

Багато батьків задумується, в якому саме віці слід розповісти дитині про те, що насправді подарунки під подушку кладуть вони, а не святий Миколай. Насправді, якогось сталого рецепту тут не існує.

“Коли дитина стає старшою, можна пробувати пояснювати, що подарунки Миколай передає батькам, а вже вони їх ставлять під подушку. Також можна писати листи від святого Миколая до дитини, в яких згадати, як син чи дочка поводилися протягом року, давати певні настанови. Це буде додатковим стимулом для вашої дитини, щоб поводитися слухняніше”, – радить дитячий психолог.

За її словами, навіть коли діти повиростають, не варто категорично заперечувати факт існування святого Миколая, адже він таки реально існував, творив дива і допомагав людям. Краще разом з дитиною готувати подарунки для бабусь та дідусів, сестричок, братиків та інших рідних людей. І таким чином створювати атмосферу свята.