“Ми не можемо заперечити той історичний факт, що образ Жида був традиційним для українських різдвяних вертепів. Мало того, цю роль, поряд з іншими негативними персонажами, як-от Ірода чи Смерті, сприймали з ентузіазмом, у неї вкладали багато душі й гумору. Так народ у бароковому стилі представляв дихотомію добра і зла. З цього пласту української народної культури видно, що в певні епохи соціальні біди українського народу асоціювалися з єврейством (як, до речі, і навпаки)”, – йдеться у зверненні. 

Оскільки вертепне дійство вимагає персоніфікації полюсу побутового зла, попри існування зла як такого в образах Ірода та Смерті, то потрібно запропонувати актуальніше його втілення. Образ Жида ототожнюється з цілою етнорелігійною групою, а не відповідає сучасному богослов’ю. 

Автори звернення наголошують, що євреями в історичному бутті були не тільки міняйли, торговці та лихварі. Євреями були, зокрема, апостоли, члени найдавнішої християнської спільноти та майже всі автори Нового завіту (за винятком Луки). Єврейською була Пресвята Родина – Йосиф та Марія. Врешті-решт, по лінії Своєї земної Матері євреєм був і сам Ісус. Сучасні прояви зла розмаїті та універсальні, тому, як наголошується в документі, “зводити усе це розмаїття до тріади традиційного вертепу (Ірод – Смерть – Жид), зокрема до архаїчної постаті Жида, означало б, що ми, наче дальтоніки, не помічаємо деяких кольорів нашого мінливого й різнобарвного світу”.

Автори звернення зазначають: якщо ми хочемо свято оберігати цей образ у майбутньому, то маємо бути готові, що в інших культурах так само свято оберігатимуть негативні образи українців, тож маємо почати із себе, бо “хто перший – той не слабший, а мудріший”. 

“Богослови мали б ви­явити, в чому справжній корінь наших соціальних, національних і політичних лих, і у вертепному дійстві донести його до людей з оздоровчими гумором і сатирою. Історики мали б остерегти нас від повторення помилок минулого. Від соціальних педагогів ми очікуємо рецептів, як можна загоїти роз’ятрені суспільні рани. Без цього не зможемо ми й осягнути проблем нинішньої України, а разом з ними – проблем усього світу”, – йдеться у зверненні, яке підписали ректор УКУ Борис Ґудзяк, віце-ректор з питань призначення та місії університету Мирослав Маринович, керівник Духов­но-пасторального відділу о. Юрій Щурко.