Західну Україну, зокрема Львівську та Івано-Франківську області, тероризує кір – недужих стає щораз більше. Так, на Прикарпатті зафіксували 85 хворих на цю недугу, з них – один дорослий, решта – діти. Припускають, що кір на Івано-Франківщину привезли двоє студентів, які навчаються у Стрию, що на Львівщині. Як повідомила заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Зоя Ціхонь, у лікарнях зараз перебуває 21 школяр.
Тим часом на Львівщині лише в листопаді зафіксували 99 випадків кору, зокрема, занедужала 61 дитина. Для порівняння: загалом цього року в області зареєстрували 222-х недужих на кір, із яких 130 дітей.
Сьогодні найбільше хворих на кір є у Львові, Пустомитівському, Миколаївському, Турківському та Жовківському районах. Зафіксовані спалахи інфекції й у вже згаданому Стрию.
У нашій області переважно хворіє молодь (41% від усіх хворих) та діти до чотирьох років (40,3%). Про це “Пошті” повідомила завідувач епідвідділу Львівської обласної СЕС Наталія Тімко.
За її словами, для цієї хвороби характерна циклічність у п’ять-шість років. “У 2005 – 2006 роках зафіксовано зростання захворюваності, тому його прогнозували власне на 2011 – 2012 роки. Особливо це стосується осінньо-зимового періоду”, – каже лікар-епідеміолог.
Медики наголошують: якщо людина запідозрить у себе кір – не варто йти у поліклініку, де вона може заразити інших, треба викликали лікаря додому! З легкими формами можна лікуватися вдома, з важкими – лише в лікарнях.
Кір звикли називати дитячою хворобою, адже якщо людина один раз на нього перехворіла, то має імунітет до цієї болячки. Зазвичай хворіють діти, вони й найлегше переносять недугу. Поза тим, що старша людина, то частіше виникають ускладнення!
“Заразитися кором можна, зайшовши лише на кілька хвилин до кімнати, де є чи був хворий. Підхопити інфекцію є шанс і на вулиці чи в транспорті. Кір передається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання) на великі відстані. 99% тих, хто раніше не хворів на кір, після контакту з хворим заражаються”, – каже Наталія Тімко.
ДО ТЕМИ Епідеміологи кажуть, що ефективний спосіб запобігти недузі – вакцинація (дітям, за календарем щеплень, її роблять в один та шість років – “Пошта”). “І хоча це ще не гарантія, що людина не занедужає, але перебіг хвороби у щеплених значно легший, як і менший ризик виникнення ускладнень. Зараз понад 43% недужих, згідно з віком, щеплені двічі, 22% – не щеплені, 17,9% – невідомі дані про щеплення, 17,1% – отримали одну дозу вакцини”, – розповідає Наталія Тімко. |
Найбільша небезпека підхопити кір є тоді, коли хворий перебуває у так званому катаральному періоді – він триває три-чотири дні, а температури тіла становить 38 – 39 градусів, є загальне нездужання та зниження апетиту. У цей період з’являються нежить, сухий надривний кашель, кон’юнктивіт, почервоніння повік та світлобоязнь. На слизових з’являється характерна для кору висипка.
“Уже з п’ятого дня, як почався висип, хворого можна вважати незаразним, – каже “Пошті” завідувач приймально-діагностичного відділення Львівської інфекційної клінічної лікарні Тарас Криницький. – Спочатку кір має прояви ГРВІ, тому хворі, особливо дорослі, не звертаються вчасно по допомогу. Через три-чотири дні у хворого з’являється типовий для кору висип. Спочатку на слизових, потім – на обличчі, наступного дня – на тулубі, ще через день – на ногах. Оскільки до лікаря хворий звертається лише тоді, коли бачить висип, то часто доводиться госпіталізувати людей з ускладненнями”.
За словами лікаря, саме ускладнення становлять найбільшу небезпеку, особливо для дорослих. Так, найчастіше фіксують запалення легенів (пневмонія), запалення вух (отит). Найсерйозніше ускладнення – на п’ятий-сьомий день може з’явитися запалення кори головного мозку (коровий енцефаліт), який може призвести і до смерті пацієнта. До слова: останній летальний випадок на Львівщині зареєстрували 2006 року .
“Нині у приймально-діагностичному відділенні інфекційної лікарні, що на вул. Мечникова, перебуває десять осіб. Ще кілька – у відділенні на вул. Лисенка. Серед тих, хто на лікарняному ліжку, – діти й одного, і двох, і п’яти років. У нас перебувають пацієнти з важкими ускладненнями”, – каже завідувач приймально-діагностичного відділення Львівської інфекційної клінічної лікарні Тарас Криницький.
За його словами, найчастіше хворих на кір лікують вдома, для них рекомендують постільний режим. При цьому потрібно обмежити контакт із тими членами родини, хто не хворів на цю недугу.
Для хворого потрібно створити максимально комфортні умови, важливо уникати яскравого освітлення у приміщенні, вікна бажано зашторювати. Під час хвороби слід доглядати за шкірою та слизовими оболонками. Очі промивають теплою кип’яченою водою, чайною заваркою або відваром ромашки.
“Зараз, коли є висока вірогідність захворювання на кір, осіб із ознаками будь-яких інфекційних захворювань не варто допускати до перебування в колективах. Передусім це стосується студентів, школярів, педагогів і дітей, які відвідують дошкільні заклади, – каже Наталія Тімко. – Медики повинні оглядати дітей у тих колективах, де зареєстровано хоча б один випадок кору! Необхідно своєчасно виявляти та ізолювати таких дітей і призначати їм належне лікування. Якщо в колективі хтось захворів на кір, то на 21-й день запроваджують карантин. Обов’язково потрібно провітрювати приміщення та мити поверхні засобами дезінфекції”.