На виборах в Єгипті беруть гору ісламісти

Учора центральний виборчий комітет Єгипту повідомив, що не публікуватиме офіційних результатів першого етапу виборів у нижню палату парламенту до закінчення голосування на початку січня 2012 року. Проте лідери найбільших ісламістських рухів вже заявили про свою перемогу. 

Опублікована єгипетськими мас-медіа інформація про хід підрахунку голосів підтверджує заяви ісламістських лідерів. Згідно з ними, “брати-мусульмани”, яких представляє Партія свободи і справедливості, отримали в ході першого етапу близько 40% голосів виборців, а салафітська Партія світла (“Ан-Нур”) набрала 25% голосів. 

Натомість найвпливовішу зі світських партій – Єгипетський блок – підтримали лише близько 15% єгиптян. Ще кілька ліберальних рухів отримали близько 5% голосів. При цьому більша частина з восьми мільйонів виборців, які вже віддали свої голоси, проживає в Каїрі та Олександрії – найбільш прозахідних містах країни. Наступні етапи голосуваня заплановані в провінції, а значить, успіх ісламістів виявиться ще більшим. 

Як зазначає “Коммер­сантЪ”, успіх “братів-мусульман” цілком очікуваний: на сьогодні це  – найбільш організована політична сила країни. А ось друге місце салафітів стало для більшості аналітиків несподіванкою. Салафіти – прихильники радикальної течії в ісламі, які виступають за повернення до вчення пророка Могаммеда в його “первісному вигляді”. У ході передвиборної кампанії вони обіцяли увести в країні закони шаріату, зокрема – повну заборону вживання спиртних напоїв, відсікання руки за крадіжку і закидання камінням невірних дружин. При цьому ідеологія салафітів не спирається на єгипетські традиції, вона імпортована з країн Перської затоки – Саудівської Аравії, Катару та низки інших держав. Саме нафтові монархії фінансують єгипетських радикалів, що дозволяє останнім роздавати населенню харчі та одяг і тим самим підвищувати свою популярність. Прикметно, що саме салафіти стоять за недавніми нападами на єгипетських християн-коптів і підпалами їхніх церков. Проповідники-радикали доводять, що в країні має бути тільки одна релігія – мусульманська – і що копти, які жили в Єгипті задовго до виникнення ісламу, паплюжать справжню віру. 

Варто зазначити, що і “брати-мусульмани”, і салафітська “Ан-Нур” солідарні в тому, що потрібно негайно денонсувати мирний договір з Ізраїлем. У постреволюційному Єгипті такі гасла знаходять гарячий відгук у масах. Одне зі звинувачень, які висувають сьогодні проти Госні Мубарака – занадто тісне співробітництво із “сіоністським режимом”. Своє занепокоєння вже висловив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, який виразив надію, що будь-який єгипетський уряд зрозуміє необхідність збереження мирного договору з Ізраїлем, аби забезпечити політичну та економічну стабільність усього регіону. 

Не втрачає бадьорості й головний союзник Ізраїлю. В Сполучених Штатах сподіваються, що войовнича передвиборна риторика ісламістів відійде на другий план після того як ті сформують уряд і змушені будуть рахуватися з політичними та економічними реаліями. Одна з них – американська фінансова допомога, яка становить три мільярди доларів на рік. Навряд чи вона збережеться в повному обсязі, якщо Каїр розірве Вашингтонський мирний договір або вчинить якісь войовничі акції проти Ізраїлю. 

Слід зазначити. Що ісламісти в той чи інший спосіб беруть гору в усіх країнах, де цьогоріч відбулися революції: в Тунісі, Лівії, Ємені. Навіть у відносно мирному Марокко, де продовжує спокійно правити король, більшість голосів на виборах до парламенту було віддано за партії, що сповідують майже радикальний ісламізм. У чому справа. Експерти кажуть, що пояснення не таке вже й складне. Ісламісти користуються тим, що протягом багатьох років вони зазнавали переслідувань з боку авторитарних режимів. Крім того, вони мають репутацію чесних і працьовитих людей, а їхні мережі соціальної підтримки є єдиним місцем, куди можуть звернутися мільйони бідняків за харчами чи медичною допомогою. Інша справа, як вони поведуть себе, міцно взявши в свої руки владу? Варіанти можуть бути різні.