Для безпритульних, що з різних причин втратили дах над головою, обіцяють ще до морозів відкрити нічліжку

Вересневе похолодання, яке доволі несподівано нагрянуло до нас, принесло багато неприємних сюрпризів та клопотів: корки на міських дорогах, мокрі ноги, а за ними від­разу застуда, нежить тощо. Проте є люди, яким примхи погоди завдають не просто клопотів, а  змушують їх боротися за виживання. Це ті, хто залишився без даху над головою. Серед них є  діти, якими батьки-алкоголіки перестали опікуватися,  львів'яни, квартирами яких обманним шляхом заволоділи шахраї, жінки, що після розлучення залишилися без домівки й  підтримки рід­них, чоловіки, яких діти чи дружина вигнали з дому, й десятки-сотні інших.

Потрапивши у безвихідь, такі люди часто опускають руки й  не знають, як далі жити. І єдина їхня надія - небайдужі люди, яких не відштовхне неприємний зовнішній вигляд бездомних.

Проте найчастіше буває навпаки: жителі виганяють бом­жів з під'їздів, бо від них неприємно пахне, обминають їх на вулиці й практично не звертають увагу на бездомного, що лежить на вулиці.

Найбільша проблема для знедолених - житло. Якщо одягом, харчами їх забезпечують, то дах над головою, хоча б тимчасовий, знайти значно складніше.

Уже більше як рік у місті говорять про нічліг для бездомних. Тепер, як розповіла начальник управління соціального захисту Львівської міської ради Наталія Федорович, тривають ремонтні роботи у приміщенні майбутнього притулку для бездомних. Відповідно до норм, там зможе перебувати до 30 осіб, але фактично місця може вистачити  50-60 людям. За словами Наталії Федорович, бездомні матимуть дах над головою ще до настання зими. Влаштувати людям новосілля швидше завадила бюрократична тяганина. Окрім того, львів'яни не з надто великим ентузіазмом сприймають ідею, щоб з ними по сусідству жили безпритульні. Проте, якщо задуматися, безпритульні, як це не сумно, нікуди не дінуться, вони були, є і будуть. Ці люди й надалі грітимуться у під'їздах, на вокзалах, створюючи дискомфорт для львів'ян і приїжджих. Але якщо безпритульні будуть під наглядом, матимуть де помитися, погрітися й зможуть виспатися в чистому приміщенні, то і нам буде комфортніше жити поруч із ними.

А наразі центром, куди безпритульні можуть прийти переночувати і привести себе до ладу, є спільнота взаємодопомоги "Оселя", що розташована у Винниках. Як розповіла "Пошті" директор "Оселі" Олеся Саноцька, впродовж дня до центру  звертається 5-7 бездомних. Узимку кількість безпритульних, які стукають у двері центру, збільшується до півтора десятка. 

- В "Оселі" люди можуть помитися, випрати одяг, отримати консультацію спеціалістів. Окрім того, впродовж року-півтора  безпритульні можуть жити в центрі. Тут вистачає місць на 20 людей.  Хоча серед бездомних є й такі, що живуть у центрі три роки. Вони допомагають збирати одяг для інших знедолених, готувати обі­ди, працюють у майстерні тощо, - розповідає пані Олеся. -  Серед мешканців "Оселі" переважають чоловіки, середній вік яких 35 років, хоча є  й молодь, пенсіонери і матері з дітьми.

Окрім допомоги їжею, одягом та дахом над головою, в центрі  допомагають безпритульним повернутися до сус­пільного життя: з ними працюють психологи, медики, со­ціальні працівники.

За словами Олесі Саноцької, за п'ять років вдалося ресоціалізувати сотню безпритульних, а загалом за цей час тимчасовий прихисток тут знайшли близько чотирьох сотень осіб.

- Одним соціальним центром проблему безпритульних не вирішити. Повинна працювати ціла ланка допомоги, і важливою складовою є житло, зокрема нічліг, куди б могли приходити бездомні, - каже Олеся Саноцька.

За словами Наталії Федорович, у Львові проживає приблизно три-чотири сотні бездомних.

- З 2006 року в місті працює центр обліку бездомних, проте люди, які потрапили на вулицю, не завжди хочуть реєструватися й надавати про себе  інформацію. Це, як правило, ті, хто донедавна мав і дах над головою, і роботу, і сім'ю, проте  якісь життєві перипетії залишили їх без нічого. Багато з них просто соромляться свого теперішнього становища й тому не хочуть реєструватися, - розповідає працівниця міської ради. - Тож, щоб змусити людей стати на облік, вдалися до такого кроку: обіди, які готують за кошти міста, почали видавати тільки зареєстрованим особам. Зараз таких людей є близько двох сотень.

Довідка

Якщо когось  життєві обставини викинули на вулицю й людина залишилася без даху над головою, підтримки рідних, друзів й поповнила армію безпритульних, вона завжди може звернутися по допомогу до Центру обліку і реєстрації безпритульних, який розташований на вул. Кримській, 3а; до осередку соціальної підтримки бездомних, що у Винниках на вул. Винниченка, 3; у спільноту взаємодопомоги "Оселя", яка розташована у Винниках, вул. І. Франка, 69.Теплий одяг та взуття можна отримати у спеціальному магазині у Винниках, що на вул. І. Франка, 46. У Львові біля Порохової вежі щодня знедоленим роздають гарячі обіди.