Це була львівська газета “Експрес”, на третьому курсі університету. Було багато веселого, але в газетній журналістиці я себе не змогла знайти – може, не старалась, може, в голові були самі амури. І перша зарплата, і всі інші гроші йшли на одяг, подарунки рідним та друзям і розваги. 

Беру приклад з Діогена – мені добре там, де я є. Про інші країни якось навіть не мрію, але приймаю із вдячністю кожну мандрівку. З європейських міст люблю Лондон. Цього літа дуже сподобалось на іспанській Майорці. 

Люблю їх за атмосферу, затишок і теплоту спілкування із давніми друзями. 

З усіх можливих видів мистецтва найбільше до душі музика та література.

  Ой, це болюче питання. Я дуже забігана-закручена. Діти, пес, школа, садок, робота, хатні справи. Іноді в будні єдиний спосіб розслабитись – нічна ванна з кількома краплями лавандової олійки. Тож додаткові годинки дві були б зовсім не зайвими.

  Раніше це мене дратувало. Я була патологічно пунктуальною і точною, як швейцарський годинник. А подруги запізнювались на півгодини. Тепер з не відомих мені причин “заводські налаштування” збились, і я сама змушую людей чекати 10-20 хвилин. Мабуть, у такий спосіб мій світ вчить мене толерувати слабкості й не судити інших.

  Люблю літературу, хоча, радше, вона любить мене. Щоразу чтиво приходить у руки начебто випадково, але в цьому є якийсь важливий ангельський план. Упевнена, що це книга обирає людину, а не навпаки. Кожна книга є відчиненими дверима у підсвідомість читача, і бере він звідти саме те, що внутрішнім чуттям і так добре знає. Мої автори: Гессе, Оруел, Довлатов, Олександр Мень, Екхарт Толле, Леся Українка та Ліна Костенко. Іноді перечитую Новий Заповіт.

  Я – сова, а вони люблять ніч. Раніше другої ночі вже років зо п’ять не лягаю. 

  Я – вегетаріанка з етичних міркувань. Тому не вживаю того, що містить кров і передсмертний страх. У яйцях і сирі собі не відмовляю. Вже два тижні не їм солодкого, поки що до кінця листопада, а там видно буде – хочу навчити себе не залежати від їжі. 

Улюблені квіти – ті, що не зірвані. Чорнобривці у бабусиному квітнику, орхідеї на київському підвіконні. 

Запозичила з християнства і буддизму: прийняття – це свобода, неприйняття – страждання. Бог – це любов, і тільки любов у цьому світі реальна.