Чи не кожна сім’я, яка чекає на друге маля, зіштовхується з ревністю первістка. “Пошта” дізнавалася у фахівців, як допомогти дитині боротися із цими негативними почуттями

Фактор дитячої ревності проходять чи не всі сім’ї, де виховують більш як одну дитину. Та батькам варто заздалегідь усвідомити, що ревнощі старшої дитини – це нормальне явище і навіть незначна конкуренція, яка поєднується із любов’ю та впевненістю у своїй значимості для батьків, буде корисною для розвитку дітей. Проте, коли суперництво та ревність переростають у ворожнечу, то це негативно впливає на стосунки у сім’ї в цілому. 

Прояви ревності

Батьки дуже часто помиляються, коли думають, що саме в їхній сім’ї дитячих ревнощів не виникатиме. За статистикою, найчастіше ревнують дівчатка до дівчаток, хлопчики до хлопчиків. При цьому, за словами дитячого психолога Ірини Балюк, найскладніший варіант між хлопчиками з різницею у віці три роки. Це пояснюється тим, що у молодшому первісток вбачає суперника, який цікавитиметься його іграшками.

“Цю проблему можна мінімізувати, але повністю уникнути її неможливо. Нормальна дитина повинна пройти через цей момент конкуренції із рідним братом чи сестрою. І тільки від батьків залежить, чи впорається первісток зі своїми негативними емоціями без наслідків”, – каже дитячий психолог Ірина Балюк. 

До ревнощів більше схильні діти з невеликою різницею у віці, коли старша дитина ще гостро потребує материнської любові. Також реакція залежить від темпераменту, характеру та оточення первістка. 

“Загалом розрізняють агресивну та приховану ревність. У першому випадку старша дитина може завдавати шкоди беззахисному малюкові, щипати, смикати за волосся, ламати або ховати його речі. Натомість прихована ревність може проявлятися в надмірній опіці над братиком чи сестричкою. Дитина навіть собі самій не хоче зізнатися у ревності. Але батьки можуть це розрізнити за такими симптомами, як підвищена дратівливість, безпричинна погана поведінка, сонливість. Можуть проявитися і старі захворювання чи навіть безпричинно підвищитися температура”, – розповідає психолог.

Більшість дітей на появу новонародженого в домі реагують бажанням стати знову маленькими. Як стверджує Ірина Балюк, вони можуть попросити знову годувати себе із соски, неправильно говорити, сюсюкатися й спотворювати слова, вдавати, що не можуть самі одягнутися. Найкраще у такому випадку реагувати з гумором. 

“Привіт, немовлятко…”

Щоб мінімізувати дитячі ревнощі, варто допомогти своїм дітям ужитися разом. Ще до народження малюка увагу  первістка варто звернути на новонароджених. 

“Якщо є можливість, добре було б відвідувати знайомих чи друзів, у сім’ї яких є немовлята, дати можливість поспілкуватися з ними”, – каже Ірина Балюк. 

Згодом варто показати дитині її фото чи відео, де вона зовсім маленька, і приблизно через півроку повідомити про появу братика чи сестрички. За словами дитячого психолога, варто долучати дитину до всіх приготувань, ходити із нею на УЗД, розповідати, як росте малюк у животі, і що вона сама теж колись була там. Можна також готувати подарунки для майбутнього брата чи сестри, роблячи їх разом із батьками. Важливо, купуючи в магазині все необхідне для немовляти, в жодному разі не забувати купувати і “дорослі” подарунки для старшої дитини.

“Якщо батьки вирішили перевести первістка в іншу кімнату, відучити спати з батьками чи в новому “дорослому” ліжку, робити це потрібно за кілька місяців до чи після народження малятка, щоб старшенький не думав, що його в чомусь обмежують”, – наголошує дитячий психолог. 

Уже після народження немовлятка батькам не варто забувати приділяти увагу і старшій дитині. Як стверджує дитячий психолог, діти дуже чутливі до мови жестів і дотику. 

“Батьки в жодному разі не повинні обділяти свого первістка ласкою, їм потрібно намагатися якомога частіше гладити по голові, обіймати його, пригортати до себе. Дуже корисно робити масаж двом дітям одночасно і вкладати їх на денний сон разом”, – каже Ірина Балюк.

Прив’язує старшу дитину до малюка й активна участь у житті немовляти, допомога мамі. При цьому не потрібно забувати хвалити свою старшу дитину. 

Ужитися разом

Варто бути готовим до того, що під час дорослішання дітей будуть періоди поліпшення чи погіршення стосунків між ними. Як розповідає психолог, кожна дитина переживає свої вікові кризи, які не зовсім збігаються із життям брата чи сестри. 

“Загалом, у дитячому середовищі не можна заохочувати конкуренцію. Навіть незначні слова: “Чому ти не можеш бути таким, як твоя сестра?” – можуть гостро поранити почуття дитини. Замість того, краще підкреслювати достоїнства кожного з дітей і хвалити та заохочувати обох”, – рекомендує Ірина Балюк. 

Батьки можуть допомогти працювати разом своїм дітям. Це може бути спільне прибирання іграшок, допомога один одному при одяганні. 

“Безліч ігор є таких, де дитина може бути особистістю і, разом з тим, насолоджуватися присутністю свого брата чи сестри. Це гра у магазин, будівництво чи лікарню. Також потрібно привчати своїх дітей до вирішення конфліктів самостійно, не допускайте до того, щоб вони наговорювали один на одного. Якщо дитина приходить і говорить, що сестричка тягне кота за хвіст, батькам треба сказати, що їм це нецікаво і вони б краще послухали, що ж натомість робить саме вона. Та варто заздалегідь переконатися, що діти розуміють один важливий виняток із правил – коли хтось у небезпеці чи поранений, говорити треба відразу”, – зазначає  дитячий психолог.

Розділити порівну

Здавалося б, найпростіше розділити все порівну між дітьми, і тоді всі проблеми зникнуть самі собою. Та й тут не все так просто. 

“Поки дітки маленькі, ще можна розділяти цяцьки, дівчинці подарують ляльку, а хлопчику машинку; молодшому – кубики, а старшому – футбольний м’яч. І навіть якщо в сім’ї одностатеві близнюки, необхідно враховувати особливості кожної дитини і її специфічні потреби, а не вдаватися до примітивної зрівнялівки. І тому так важливо привчати дітей осмислювати й шанувати потреби, смаки й уподобання своїх братів і сестер”, – зазначає психолог.

Частина іграшок має бути спільною, а деякі – особистими в кожного з дітей. Також кожен може попросити в іншого іграшку, запропонувати натомість щось інше. Якщо сперечаються за якусь річ, батькам слід забрати іграшку і заховати на певний час, сказавши, що вона образилася і повернеться тільки тоді, коли вони навчаться поступатись і грати нею по черзі. Дуже важливо хвалити дітей, коли вони поступаються один одному. Якщо молодша дитина ще не може сказати “дякую”, батьки повинні подякувати старшій від її імені.