“У нашої найменшої Даринки, якій незабаром буде два рочки, виросли майже всі зубки. Я слідкую за кожним новим зубчиком, дивлюся, щоб не було пожовтінь чи карієсу, адже знаю, що й у такому віці він може виникнути. Чистити зубки вона ще не вміє, та й у рот не надто дозволяє заглянути. Мене цікавить, коли вперше варто звернутися за консультацією до лікаря-стоматолога?”
Оксана Щербина, м. Новояворівськ
Зоряна Кульчицька, лікар-стоматолог 3-ї міської стоматологічної поліклініки:
– Якщо батьки бачать, що у дитини зуби ростуть нормально, і малюка нічого не турбує, то з профілактичною метою слід звернутися приблизно у три роки. Якщо ж батьки помітили негаразди, то швидше. У домашніх умовах, звичайно, за зубами варто слідкувати ще змалку – коли виліз перший зубчик. Дитині треба показувати, як їх правильно чистити: спочатку на собі, потім на ляльках чи улюблених звірятах. Тоді можна купити дві щітки – для дитини та для іграшок. Маленькі діти ще не вміють полоскати рота, тому не потрібно їм давати зубної пасти, достатньо, якщо це буде щітка, змочена водою.
До першого відвідування стоматолога дитину варто підготувати, наприклад, розповісти казку про звіряток, яких боліли зубки, і лише, коли вони пішли до лікаря, знову стали здоровими та широко усміхалися. У жодному разі ніколи не лякайте дитину стоматологом! Дитина народжується без страху перед зубним лікарем, тож не варто його нав’язувати малюкові.
“Моїй донечці Діані наприкінці листопада виповниться рочок. Хрещена мати зізналася, що уже приготувала дитині подарунок – золоті сережки. Дуже хотіла б, щоб Діанка якнайшвидше їх одягла, проте сумніваюся, чи не зарано вдаватися до такого кроку. Хотіла б дізнатися, в якому віці дитині найкраще проколювати вушка?”
Ірина Дороніна, м. Львів
Оксана Леуш,лікар-косметолог:
– Проколювати вушка до нас приводять дітей різного віку. Що менша дитина, то, звісно, легше реагуватиме на біль. Наприклад, в один рік вона ще не знає, що від неї хочуть та що з нею робитимуть – її можна всіляко відволікти, адже процедура займає 1-2 хвилини. Старша дівчинка більше ставитиме запитань. Бувало, що, проколовши одне вушко, відмовлялася давати друге. Тоді вже батьки силою тримали у кріслі.
Якщо у перші 2-3 роки вушка не прокололи, батьки повинні дочекатися моменту, щоб дівчинка усвідомила, що їй це потрібно і добровільно погодилася. У цьому випадку я порадила б мамі зачекати до літа. В осінньо-зимовий період дитині одягають шапку, можна нехотячи зачепити вразливе місце, та й гоїтимуться ранки довше, ніж у теплу пору року. Влітку ж усе набагато простіше.
“Менше як місяць тому повернулася з пологового будинку. Виписували нас із сином у красивому блакитному комбінезоні. Та й зараз намагаюся і вдома, і на вулиці одягати кофтини, штанці, але моя мама проти такого одягу. Вона каже, що дитину потрібно пеленати, як робила вона колись, і не виходити на вулицю, адже у таку пору року дитина може переохолодитися. Підкажіть, будь ласка, пеленати малюка чи ні?”
Зоряна Матвіїв, м. Львів
Леся Магоцька, заступник головного лікаря з материнства і дитинства комунальної 2-ї міської поліклініки Львова:
– Краще, звичайно, не пеленати, адже дитина повинна вільно рухатися. Немовлята, яких батьки одягають у звичайний одяг, більш розкуті, у них краще розвиваються легені, покращується газообмін. Ніжки в жодному разі не потрібно туго пеленати, оскільки іноді діти народжуються з вродженою дисплазією, тобто є вивихи суглобів. У такому випадку це лише погіршить їхній стан. А ось підгузки є своєрідною профілактикою дисплазій.
На прогулянки з дітьми бажано виходити щодня, незалежно від пори року. Звичайно, немовлята не можуть розповісти, холодно їм чи жарко. Батьки повинні пам’ятати, що, виходячи на прогулянку, малюка потрібно одягати так, як і себе, плюс на одну одежину більше. Бажано, щоб одяг був простий, бавовняний, не синтетичний, який надто прилягатиме до тіла, що призведе до випрілостей.
“Моя донечка місяць тому почала гризти нігті. Їй чотири рочки, вона вже три місяці ходить у дитсадок. Я побачила це, коли виявилося, що нема що обрізувати. Казала їй, що так не можна робити, але це не допомагає. Пробувала лакувати нігті доні, наносити на пальчики гірчицю – також не допомагає. Чому дитина гризе нігті і як з цим боротися?”
Олена Міхновська, м. Львів
Ірина Балюк, дитячий психолог:
– Коли дитина гризе нігті, то передусім варто з’ясувати причину цієї поганої звички, а не відразу вдаватися до радикальних методів. Найчастіше діти гризуть нігті тому, що у них є якась тривога чи невроз. Це трапляється з вразливою малечею, яка відчуває тиск з боку рідні чи то виражений словесно, чи підсвідомий. Наприклад, батьки не кажуть дитині, що вона повинна вчитися на відмінно, робити усе бездоганно, але у той же час навіть думки не допускають, що може бути по-іншому. Якщо дитині це не вдається, вона починає себе картати. Такий стан називається дистресом, себто накопиченням негативних емоцій. Зазвичай діти до трьох років не мають цієї звички, але вже після трирічного віку вона починає проявлятися. Приблизно третина дітей у віці від семи до десяти років, а також половина підлітків гризуть нігті. Ця звичка зустрічається також і у дорослих.
Парадокс, але ця звичка частіше з’являється у дітей, батьки яких мають достатньо високий освітній рівень і, відповідно, вимоги до дітей. Щоб відучити дитину від гризіння нігтів, передусім варто простежити, яка ситуація провокує прояви цієї звички. Визначивши це, батькам варто, за можливості, вирішити проблему або намагатися уникати “провокацій”. Абсолютно не прийнятним методом є биття по руках. Також можна провести курс психотерапії манікюром: почистити нігті, підібрати декорації – квіточки, сонечка, візерунки.