У російсько-грузинській суперечці про те, хто першим розпочав війну на Кавказі, щоразу з'являються нові версії. Тепер грузинська сторона знову намагається переконати Захід у тому, що стала жертвою російського вторгнення і пішла в атаку лише з метою самооборони.

The New York Times повідомляє, що днями Грузія оприлюднила записи перехоплених телефонних розмов, які свідчать про те, що ще за добу до грузинської атаки на Цхінвалі у Південну Осетію ввели російську бронетехніку. А запізніле її оприлюднення пояснює тим, що під час війни файл із записами загубили.

Минулого тижня матеріали передали США та Франції (головуючій в ЄС). У Білому Домі записи ретельно опрацювали і переконались у їх "істинності", однак вважають, що ці дані не є остаточним висновком щодо агресивних на­мірів російської сторони.

Росія, звісно, відкидає ці заяви Грузії та звинувачує Захід у схильності вірити тільки у грузинські версії. При цьому достовірності телефонних записів не спростовує, але намагається применшити їх значення, мовляв, перекидання своїх військ у осетинський анклав було елементом звичайної ротації та поповнення миротворчих сил, які перебувають там уже тривалий час.  

У Росії й крім цього вистачає клопотів. Вона побоюється, що позиція деяких країн і організацій може ускладнити майбутні міжнародні консультації щодо ситуації в Абхазії і Південній Осетії, що відбудуться 15 жовтня в Женеві.

За словами міністра закордонних справ РФ Лаврова, його країна дуже занепокоєна тим, що досі немає згоди США на те, щоб представники Абхазії та Південної Осетії мали змогу викласти свої погляди в ООН і в Раді Безпеки. Не зовсім готові вислухати позиції самопроголошених республік і члени ОБСЄ.

Позиція ж Росії незмінна - без Південної Осетії і Абхазії розмова безглузда. Глава російського МЗС переконаний, що будь-які рішення, які прийматимуть, так або інакше стосуватимуться Цхінвалі або Сухумі, без них просто некоректно обговорювати.

Особливо негативно налаштована щодо Росії Польща. За інформацією Кавказцентру, президент Польщі Лех Качинський вважає вторгнення російських військ у Грузію навмисним та корисливим актом. На думку польського лідера, цим кроком Росія мала за мету перешкодити Європі покласти край залежності від своїх енергоносіїв та диверсифікувати джерела їх постачань. Качинський звинуватив Росію у енергетичному шантажуванні Європи.

Не знаходячи спільників на Заході, Росія взялася за Схід. Як повідомляє Кореспондент.net з посиланням на ліванську газету Annahar, Москва посилила тиск на своїх друзів і союзників у арабському світі для того, щоб якомога більше держав визнали незалежність Абхазії та Південної Осетії. Як пише газета, керівники міністерства закордонних справ РФ провели низку зустрічей з послами арабських держав у Москві, де їм пояснили ставлення Росії до того, що відбувається на Кавказі. Тепер очікується, що глави чотирьох арабських держав - Сирії, Йорданії, Марокко і Лівії визнають незалежність Абхазії і Південної Осетії. Крім того, після закінчення парламентських виборів у Білорусі незалежність колишніх грузинських провінцій може визнати й Мінськ.

А тим часом у Південній Осетії, яка постраждала найбільше, життя потроху налагоджується. Влада республіки скасувала оплату комунальних, медичних, освітніх і транспортних послуг до кінця 2008 року. Крім того, Республіканський Ощадбанк пообіцяв людям, які втратили житло, по 50 тисяч рублів компенсацій. Раніше повідомляли, що в Цхінвалі цілком відновили електропостачання й телефонний зв'язок і завершують роботи з відбудови водопостачання й газопостачання. За повідомленням Федеральної міграційної служби, у Південну Осетію повернулися 32 тисяч 837 жителів.

Нагадаємо, минулого тижня президент республіки Едуард Кокойти запевняв, що Південна Осетія має намір об'єднатися з Північною Осетією й увійти до складу Росії. Втім, пізніше південно-осетинський лідер сам себе спростував. Інформацію про те, що РФ де-факто приєднала Південну Осетію до своєї бюджетної системи на правах частини Північної Осетії, теж не підтвердили.