Рух “Захопи Волл-стрит” (“Occupy Wall Street”), що зародився у Нью-Йорку місяць тому, окупував увесь світ. Цими вихідними на знак протесту проти політики урядів і фінансових установ сотні тисяч людей вийшли на вулиці 951 міста у 82 країнах. Десь демонстрації відбувалися мирно, десь супроводжувалися зіткненнями з поліцією, погромами й масовими арештами. 

Найбільше рейваху було в Римі, де в демонстрації взяли участь понад 200 тисяч осіб. Протестанти розбивали вітрини крамниць, палили припарковані авто й завзято билися з поліцейськими, хтось навіть спробував улаштувати пожежу в будинку міністерства внутрішніх справ. Госпіталізовано 135 осіб, причому найпоширенішою травмою були опіки від димових шашок, що вибухали в руках хуліганів. 

Те, що починалося як локальні виступи безробітної нью-йоркської молоді, вже набуло рис глобального явища, яке дехто вважає початком світової революції. Зокрема, колишній професор університету Південного Іллінойса й засновник “Global Media Research Center” Джон Даунінг вважає, що нинішній протестний рух уже не можна вважати чимось ефемерним, він “став дороговказним факелом для всіх тих, хто домагається реорганізації світової економіки”. 

А солідний часопис “The Wall Street Journal” взагалі висунув революційне гасло “Розпочнемо цю боротьбу зараз!”. 

Автор Холмен Дженкінс-молодший наводить дані Адміністрації соціального забезпечення США, які свідчать, що частка активних працівників стосовно пенсіонерів в Америці невпинно скорочується. За найближчі п’ять президентських циклів співвідношення становитиме не три працівники до одного пенсіонера, а два до одного. Причому ця тенденція – вкрай несприятлива для молодих і потенційно продуктивних – спостерігається у більшості розвинених країн світу, тож потрібно щось міняти вже зараз. 

Однак є серед коментарів і відверто оригінальні. Так німецьке видання “Die Presse” з посиланням на сайт відомого британського конспіролога Девіда Айка пише, що рух “Occupy Wall Street” насправді було організовано “сербськими професійними заколотниками” із Центру прикладних ненасильницьких акцій і стратегій (CANVAS), причому замовником виступило Центральне розвідувальне управління США. У штабі CANVAS на вулиці Ганді в Бєлграді з 2003 року на спеціальних курсах навчалися активісти з 37 країн. За даними “Die Presse”, розповсюджений в інтернеті підручник “Ненасильницька боротьба”, підготовлений фахівцями CANVAS, користується настільки ж великою популярністю, як і їхній навчальний фільм “Як скинути диктатора”. Організатори CANVAS свого часу були батьками-засновниками сербського руху “Отпор”, що зіграв вирішальну роль у поваленні режиму Слободана Мілошевіча. 

“Die Presse” стверджує, що якраз напередодні старту акції “Occupy Wall Street” у Нью-Йорку розгорнув бурхливу діяльність заслужений діяч “Отпора” Іван Марковіч. За версією британського конспіролога, “за мету аналітики ЦРУ ставили аж ніяк не руйнацію системи, їх цікавив конт­роль над опозиційними силами всередині Сполучених Штатів”. Мовляв, “Occupy Wall Street” – така собі “пастка для наївних лівих”. Версія, звичайно, цікава, але вже надто схожа на якусь бондіану.

Поза тим, незважаючи на арешти й холоди, що наближаються, учасники протестів в усьому світі демонструють рішучість залишатися на вулицях доти, доки уряди не прислухаються до їхніх вимог. З огляду на те, що більшість протестантів – безробітна молодь, якій просто нічого втрачати, натомість енергії та завзяття – за трьох, нинішні порядки таки доведеться міняти. Залишається лише сподіватися, що українські хлопці та дівчата не залишаться осторонь і теж вийдуть на вулиці. Може, купку багатіїв життя в нашій країні і влаштовує, але переважна більшість українців просто животіє, зазнаючи наджорстокої експлуатації.