Для незрячих людей сьогодні проблемою є придбати одну з найнеобхідніших речей – білу тростину

Світ незрячої людини – це світ боротьби за виживання, намагання пристосуватись до складних умов і знайти себе в ньому, адже сьогодні і звичайним людям зробити це не просто. Та найважче у цьому світі пристосуватися малечі.

 Навчання для незрячих

У Львові для діток із вадами зору на вул. І. Франка ще 160 років тому було засновано школу-інтернат. Наразі в Україні таких шкіл є лише п’ять. Але саме львівська занесена до Книги рекордів України як перший заклад такого типу. Сьогодні тут навчається і живе 72 дітей із Закарпатської, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської, Рівненської, Чернівецької та Хмельницької областей.

“У нас навчаються діти з 1-го до 12-го класу. Також вони в позаурочний час займаються в шаховому гуртку, в музично-театральній студії “Журавка”, в музичному ансамблі, ансамблі сопілкарів, у спортивних секціях з легкої атлетики та голболу (гра з м’ячем для незрячих), гуртку “Умілі руки”. Також дітки беруть участь у різних програмах львівського телебачення, зокрема “Хатка Левенятка”. Охоче наші вихованці виступають у різноманітних всеукраїнських спортивних змаганнях, зокрема, є призерами Кубків України з голболу, шашок. Переможців нагороджують путівками в “Артек”, – розповідає директор школи-інтернату Ірина Костробій. 

Саме навчання у закладі відбувається за програмою загальноосвітньої школи. Також проводять індивідуальні та групові заняття з комплексної реабілітації з метою всебічної підготовки незрячих дітей до подальшого самостійного життя з урахуванням вікових та психофізичних особливостей розвитку школярів. Навчаються школярі за спеціалізованими підручниками, написаними шрифтом Брайля. Більшість учнів після закінчення цього закладу здобувають вищу освіту, освоюючи професію масажиста, юриста, вчителя, психолога.

Проблемні питання

Одна з найбільших проблем незрячих – працевлаштування. “Колись були підприємства, на яких мали змогу працювати і сліпі люди. Наразі цієї підтримки з боку держави немає. Більшість незрячих без освіти, це одна з причин відмови у працевлаштуванні, та й для цих людей потрібно відповідним чином організувати робоче місце”, – розповідає Любов Кукуруза, голова правління Львівської первинної організації УТОС.

Та й у побуті проблем вистачає, частково, за словами Любові Кукурузи, вирішувати їх допомагає обласний центр, залучаючи безробітних на оплачувані громадські роботи: облік бухгалтерських даних у підрозділах УТОС, озвучення книг для незрячих, надання кур’єрських послуг, супровід незрячих. 

Та найболючішою проблемою людей з вадами зору є дефіцит спеціальних побутових речей: тростин,  голосових годинників, диктофонів тощо. До прикладу, тростини дуже швидко ламаються, а купити їх в Україні ніде.  

Культурна реабілітація

Незважаючи на буденні проблеми, Львівська обласна організація УТОС займається й культурною реабілітацією незрячих. Гастролюють Україною капела бандуристів “Карпати”, що заснована ще в червні 1953 року, творчий дитячий колектив “Дитячі мрії”.