Потенційними емігрантами в Західній Україні є чоловіки віком до 50 років 

Шість відсотків громадян західного регіону мають чіткі плани  виїхати за кордон на тривале перебування, однак лише третина з них зробила реальні кроки для цього. Ще 25% не виключають можливості виїзду за певних умов. Такі дані оприлюднила громадська ініціатива “Європа без бар’єрів”.

За словами Андрія Лепака, голови Львівського юридичного товариства, потенційними емігрантами є чоловіки віком до 50 років, більшість із яких готова їхати за кордон з метою працевлаштування і поліпшення рівня матеріального забезпечення. Громадяни скаржаться на  відсутність соціальної підтримки в державі, неможливість реалізувати свій фаховий потенціал в межах країни, нестабільну політичну ситуацію, корупцію та беззаконня. Українці хочуть до європейських країн через високий рівень доходів, соціальні стандарти — систему освіти та медичне обслуговування, стабільність, можливість кар’єрного росту та впевненість у завтрашньому дні.

 – Найбільше українці хочуть до країн Західної Європи, Російської Федерації та США. Слід враховувати також і регіональні вподобання: у Закарпатській області найбільше готові емігрувати до Словаччини, Угорщини та Чехії, у Львівській та Волинській — до Польщі, – зазначив Андрій Лепак.

При цьому уявлення українців стосовно питань еміграції формуються на підставі досвіду родичів та друзів. У половини опитаних вони перебували або ж перебувають за кордоном. Водночас громадяни не зважуються на поїздки чи переїзд через відсутність матеріальних ресурсів, мовний бар’єр та труднощі з працевлаштуванням в чужій країні. Завадити виїзду може й відсутність закордонного паспорта.

 Також, згідно з дослідженнями ГІ “Європа без бар’єрів”, однією з основних перешкод, які заважають громадянам України виїхати за кордон, є труднощі з оформленням віз. Проте навіть за умови впровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок значного ажіотажу та масових відвідин країн Євросоюзу очікувати не варто. Лише 18% респондентів готові скористатися такою нагодою. Цікаво, що, незважаючи на особливості української ментальності, на останньому місці серед причин еміграції громадян перебуває родинний зв’язок.   

ГІ “Європа без бар’єрів” проводила дослідження протягом червня-липня  2011 року в трьох областях України — Львівській, Волинській та Закарпатській. Дослідники опитали 805 респондентів (300 у Львівській обл., 255 – у Волинській та 250 – Закарпатській). Гранична похибка вибірки +/- 3,5%. Опитування проводилось методом інтерв’ю “обличчям до обличчя”. Серед респондентів опитано 47% чоловіків та 53% жінок. Віковий діапазон від 17 до 79 років: 17 – 29 років – 22%, 30 – 39 років – 21%, 40 – 49 років – 22%, 50 – 59  років – 17%, 60 років і більше –17%.

КОМЕНТАР

Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ "Львівська політехніка":

- Зараз питання нової еміграції - тема-топ у суспільстві. Річ у тім, що попередні роки дали нам потужний відтік українців за кордон. За різними оцінками, зараз за кордоном перебуває від 4,5 млн до 7 млн осіб. Прогнози експертів щодо повернення трудових емігрантів в Україну внаслідок світової фінансово-економічної кризи не підтвердились. Підтвердився мій власний прогноз, що люди будуть шукати найменшої можливості, щоб залишитись за кордоном, зокрема на європейському просторі. Масового повернення українців ми не можемо очікувати. Звичайно, Україна повинна розробляти програму повернення своїх громадян. Для цього потрібна потужна робота, створення центрів консультування реемігрантів.  Навесні цього року наш інститут провів соціологічне дослідження, яке показало, що сьогодні Україна стоїть перед проблемою втрати молодого покоління та можливих серйозних демографічних диспропорцій. Ми вивчали еміграційні настрої мешканців Львова, які показали, що близько 40% людей готові виїхати за кордон. Причинами, які спонукають виїхати за кордон, є відсутність роботи в Україні, можливість забезпечення матеріального статку та фахової самореалізації. У новій хвилі еміграції очікуємо відтік молодих людей - високо­кваліфікованих кадрів, які не бачать для себе перспективи на Україні.