Сьогодні все частіше бачимо хрест як один із аксесуарів, як модну атрибутику, яка нічого не означає для її власника. З чого тільки не приловчилися його виготовляти. Зі шкіри, дерева, пластику, срібла, золота… Тож часто його вартість для нас визначають затрачені кошти. 

Однак для християн хрест – це знак спасіння. Святитель Іван Золотоустий каже: “Хрест – благовоління Отця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, утвердження Церкви, твердиня Святих, світло всього все­світу”. А митрополит Андрей Шептицький у своєму посланні про хрест пише, що почитання святого Господнього Хреста – це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка...

27 вересня, у празник Воздвиження, Церква в особливий спосіб вшановує та прославляє Чесний і Життєдайний Хрест Господній та пригадує всім нам про його значення для нашого спасіння. 

Започаткуванню празника Воздвиження передувало віднайдення Святого Хреста, на якому помер Ісус Христос. Християнська традиція передала нам кілька різних легенд про віднайдення Святого Хреста, з яких аж три легенди приписують святій Олені, матері Костянтина Великого. Згідно з історичними документами, хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, був знайдений у 326 році.

Історики, які згадують про знайдення Святого Хреста, нічого не говорять про його воздвиження (піднесення). Найімовірніше, початок празника Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже урочисто за часів єрусалимського патріарха Макарія 13 (26) вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було урочисте воздвиження знайденого Святого Хреста. Під час воздвиження (піднесення) народ багато разів взивав “Господи помилуй”. Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам’ять посвячення храму Господнього Воскресіння 26 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня.

Друга важлива подія, що зробила спільним празник Воздвиження на Сході й на Заході, – це повернення Святого Господнього Хреста з Персії до Єрусалима. Перський цар Хозрой у 614 р. завоював Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Через чотирнадцять років цісар Іраклій (610 – 641) після своєї перемоги над персами повернув Святий Хрест і переніс його до Єрусалима, де 27 вересня відбулося друге урочисте воздвиження (піднесення) Святого Хреста. Відтоді празник носить назву Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста. Оскільки празник Воздвиження нагадував Христове розп’яття та смерть і шанувався на рівні з Великодньою п’ятницею, то з найдавніших часів стало звичаєм у цей день дотримуватися строгого посту.

Празник Воздвиження належить до 12 великих празників нашої Церкви і має один день передпразденства  і сім днів післяпразденства. Крім празника Воздвиження, віддає наша Церква честь Святому Хресту ще в Хрестопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздвиження, на утрені традиційно виноситься Святий Хрест для поклоніння, але без обряду піднесення, який звершується тільки на Воздвиження та якнайкраще відображає смисл празника Воздвиження, що означає Піднесення, тобто окрема урочиста священнодія прослави Хреста Господнього.