Перша робота. Все почалося ще в Академії мистецтв. Десь на другому курсі у мене з батьками виник конфлікт, і я зрозуміла, що стипендії на те, що я хочу, мені точно не вистачить. Тому сіла за швейну машинку і підпільно почала працювати швеєю-надомницею. Моїм першим замовленням була пара штанів на дуже високого хлопця. За роботу я взяла аж 30 рублів і за них усю свою інститутську групу запросила на каву. На той час кава коштувала 

19 копійок, а в групі було 

12 осіб, тож грошей залишилась ще ціла купа, і я їх тут же витратила на тканину. До речі, так відбувається і до сьогодні: з’являються вільні гроші – з’являються нові тканини. 

Захоплення. Моє найбільше хобі – моделювати одяг. А поза тим страшенно люблю гірські лижі, особливо могул (могул – дисципліна фристайлу із виконанням акробатичних стрибків – “Пошта”). Дуже жаль, що до нашого Тростяна зараз так важко потрапити.

Відпочинок. Улітку обов’язково має бути море, а взимку – високі засніжені гори. 

Кіно. Улюблений фільм – “Щоденник Бріджит Джонс”: іронічний, щирий і неймовірно позитивний.

Їжа. Я є достатньо перебірливою. Не їм нічого на смальці, не люблю будь-чого,  де є мука. Але вживаю хліб, бо без нього я не проживу і дня. А ще терпіти не можу всілякі дієтично запарені страви, хоча розумію, що це дуже корисно.

Коронна страва. Смажені баклажани з найрізноманітнішими додатками під настрій. Готую її від першого дня появи непарникових баклажанів, аж доки не відійдуть. 

Кава. Як справжня львів’янка, п’ю тільки каву. Це для мене не просто напій, а радше ритуал.

Погода. Люблю все, крім дощу з мокрим снігом. А взагалі кожна пора року приносить своє емоційне забарвлення.

Книги. Читаю книжки не з принципу, а з цікавості. Відповідно, витрачаю свій вільний час тільки на те, що приносить задоволення чи інформацію.

Життєве кредо. У світі є дуже багато хороших висловів, написаних розумними людьми, тому ніколи не виділяла для себе якийсь один. У житті намагаюся з максимальною повагою ставитися до людей і бути собою.

Підготувала 

Дзвенислава Басараб