На Львівщині аграрії завершили посів озимого ріпаку та озимого ячменю. “Озимих на зерно посіяно 60%, або втричі більше, ніж минулого року. На зяб виорано 51 тис. га, що на 21 тис. га більше, ніж у 2010 році”, – про це повідомив заступник губернатора Львівщини Іван Стефанишин під час колегії в ОДА.

Зокрема, посадовець зауважив, що з метою оцінки стану зернового господарства Львівської області варто розглянути загальний стан використання земель та структуру виробництва.

“За 11 років посівна площа сільськогоспкультур зменшилась на 23,3 %, або 163 тис. га. Це відбулося за рахунок припинення діяльності сільськогосподарських підприємств (172 тис. га). Господарства населення збільшили площі лише на 9 тис. га. Найбільш руйнівні процеси відбулися в Городоцькому, Дрогобицькому, Кам’янко­Буському, Мостиському, Самбірському, СтароСамбірському, Яворівському районах, де посівні площі зменшились на 30 – 47%”, – розповів “Пошті” Іван Стефанишин.

Відомо, що мешканці сіл вирощують зерно, однак майже не реалізовують його. “Незважаючи на це, площі зернових культур зменшились лише на 6,4 %, у першу чергу, за рахунок селянських господарств, які збільшили їх на 60%. Питома вага господарств населення у валовому виробництві зерна у 2010 році становила 47%, а в Яворівському районі – 90%, Мостиському – 85%, СтароСамбірському – 83,8%, Перемишлянському районі – 60%”,– каже посадовець.

“Це зерно практично не реалізовується на ринку, а використовується на корм, частково переробляється на борошно, решта відкладається в запас, який із часом псується через пошкодження мишами та амбарними шкідниками. Ці райони практично не мають зерна для реалізації на ринку, для формування регіональних запасів, і витрати на його виробництво більшою мірою не компенсуються. Це ознака натурального ведення господарства”, – вважає заступник голови ОДА.

Іван Стефанишин наголосив, що такий стан справ свідчить про відсутність будьякої стратегії розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Крім того, порушено структуру посівних площ, у Дрогобицькому, Мостиському, Пустомитівському, Миколаївському, СтароСамбірському, Яворівському районах зернові займають 38 – 42% за рекомендованих 50%. Концентрація виробництва, яка спостерігається сьогодні, як тенденція у розвитку сільськогосподарського виробництва, нівелює ці процеси і створює проблеми іншого характеру.