Вікіпедію чекають зміни

Юрій Пероганич, виконавчий директор ГО “Вікімедія Україна”, про рейтинг Вікіпедії, достовірність відомого сайта та плани 

Юрій Пероганич, виконавчий директор ГО “Вікімедія Україна”, про рейтинг Вікіпедії, достовірність відомого сайта та плани 

Днями україномовний розділ всесвітньо відомого сайта Вікіпедії обігнав норвезький за кількістю створених статей і вийшов на 14-те місце у світі. Українці впродовж останніх років написали понад 316 тисяч статей для електронної енциклопедії. Як українцям вдалося так піднятися у рейтингу, що це означає і що найближчим часом чекає світову Вікіпедію, “Пошта” дізнавалася у виконавчого директора ГО “Вікімедія Україна” Юрія Пероганича, представники якої опікуються розвитком популярного сайта. 

– Пане Юрію, яким чином українцям вдалося так високо підняти українську Вікіпедію у світовому рейтингу?

– У Вікіпедії є 282 мовні розділи, фактично в кожної мови. Як це сталося? Наявність того чи іншого мовного розділу відображає спроможність носіїв тієї чи іншої мови творити культурний продукт. Можна сміливо говорити, що українці спроможні творити сучасний інформаційний продукт на 14-му місці у світі, виходячи з потенціалу народу. 

– Якщо подивитися географічний зріз, прошу сказати, в якому регіоні українці пишуть найбільше?

– На території України редагують не лише україномовну Вікіпедію. Україномовний розділ сайта з території України створюють лише 54% редагувань. 39% з території України редагують російську Вікіпедію. І це, власне, як завжди: українці допомагають творенню іншої культури, творимо інші держави, але не свою. 

Найбільша кількість людей, які редагують Вікіпедію, живе в Києві. На другому місці за кількістю редакторів – західний регіон і Львів. Досить активними, як це не дивно, є Донецьк і Дніпропетровськ. 

Хоча в Україні проникність інтернету становить третину дорослого населення, в основному це великі російськомовні міста, мережа ще не дійшла в села. Тому, коли інтернет піде в кожну сільську хату, а це, без сумніву, станеться у найближче десятиліття, тоді темпи наповнення і відсоток україномовної Вікіпедії мають зрости. 

– Скажіть, будь ласка, наскільки достовірною є Вікіпедія?

– Дуже багато людей не розуміють, як будь-хто може щось редагувати, мовляв, я напишу, а хтось усе перекрутить. Це неправда. Суть Вікіпедії в тому, що зберігаються всі версії редагування, навіть якщо їх було 100. Завжди можна повернути попередню версію. Всі зміни, які вносять на сайт, робляться навіки і ніким не будуть стерті. 

– Є думки, що якість статей у Вікіпедії не може бути високою, бо за це треба платити, натомість електронна енциклопедія є волонтерським проектом…

– Я з цим не погоджуюся. У нас 316 тисяч статей. Тоді як найбільша друкована Українська радянська енциклопедія містила 46 тисяч статей. 

Якщо взяти англомовну друковану енциклопедію, над якою працюють науковці за гроші, і Вікіпедію, яку роблять ентузіасти безкоштовно, то можна судити за відвідуваністю сайтів цих енциклопедій: Вікіпедія має в сотні разів більше читачів. 

Коли людина працює за гроші – вона просто відробляє гроші. Найбільш якісною є саме творча праця, а найбільш непродуктивна – праця з примусу. Якщо це за покликом душі, то і контент якісніший та цікавіший. 

– Доводилося чути думки, що люди у Вікіпедію пишуть безкоштовно, натомість власник сайта під приводом благодійності отримує великі гроші. Чи це так?

– Такого поняття, як “власник Вікіпедії”, немає. Авторські права на матеріали належать усім авторам. Сайт є вільним у користуванні та редагуванні. Дійсно, є перший бюджет. Вікіпедія складається з трьох елементів. Перший: база даних із серверами, технічним забезпеченням. Друга частина – це спільнота редакторів, які наповнюють сайт. І третя частина: організація “Фонд Вікімедія”, яка сплачує рахунки за сервери, електрику, платить гроші програмістам, які розробляють програмне забезпечення. 

Будучи п’ятим-шостим сайтом у світі, Вікіпедія має річний бюджет 20 млн доларів – це невеликі гроші. Такі сайти, як Yahoo, Yandex, Google, мають мільярди. Вікіпедія існує без реклами. Єдина реклама з’являється раз у рік із проханням підтримати сайт і добровільно пожертвувати суму, яку людина вважає за потрібне. Єдине, що засновник Вікіпедії з цього має, – славу, його запрошують читати лекції, він подорожує світом. 

Одна із сьогоднішніх проблем – зменшення кількості редакторів. На щастя, в Україні все навпаки. Людям стає важче розбиратися у правилах, як правильно створювати, оформлювати статті. Раз спробувавши і побачивши, що його правки відхилені, вдруге таку людину затягнути в енциклопедію важко.

– Чи означає це, що система публікації буде спрощена? 

– Дійсно, спрощується інтерфейс. Сама система редагування буде простішою, створити статтю буде легше з технічної точки зору. Зараз дедалі більше зусиль іде на те, щоб зберегти статті, які вже існують, і захистити їх від навмисних чи ненавмисних редагувань. Робота йде не на кількість, а на якість. 

Перша хвиля змін на сайті відбулася цього року: інтерфейс був значно спрощений, з’явилися кнопки, які нагадують  Word від Microsoft. А наступного року з’явиться нова версія Вікіпедії із ще більш спрощеним інтерфейсом. 

– Що чекає найближчим часом україномовну Вікіпедію?

– Її майбутнє залежить від майбутнього україномовних людей. Ми повинні втриматися в числі двадцяти Вікіпедій у світі. 

ДОВІДКА

Юрій Пероганич народився 1961 року на Львівщині, в селі Сможе Сколівського району. Закінчив Київський університет ім. Шевченка (магістр міжнародного права), Київський інститут народного господарства (інженер-економіст), Київський технікум залізничного транспорту (технік-математик-програміст). Ініціатор створення та один із засновників Громадської організації "Вікімедія Україна", її виконавчий директор (із 2009 р.).Сьогодні - член Міжгалузевої ради з питань розвитку інформаційного суспільства при Кабміні. Свого часу - один із  найактивніших редакторів Вікіпедії у світі. На сайті Юрія Пероганича розміщено список інформаційних проектів, у яких він брав та бере участь, для його публікації потрібно половину цієї сторінки. 

 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4236 / 1.6MB / SQL:{query_count}