Наступної середи, 21 вересня, християни східного обряду відзначатимуть Різдво Пресвятої Богородиці

Різдво Богородиці – перше від початку церковного року велике свято християн, одне з дванадцяти найвизначніших. Як із приходом у світ Богородиці, через яку зійшло до нас спасіння, починається нова історія людства, так із Різдва Богородиці ми починаємо наш річний літургійний цикл.
Святий Андрій Критсь­кий у своєму слові на день Різдва Пресвятої Богородиці говорить: “Нинішнє свято є для нас початком свят. Воно служить провісником благодаті й істини. День Різдва Богородиці є святом все­світ­ньої радості, тому що Богородицею весь рід людський обпо­вився і смуток праматері Єви змінився на радість”. Головним джерелом наших відомостей про життя Пресвятої Богородиці є Протоєвангеліє Якова, апокрифічна книга, написана приблизно у 170-180 році.
У ньому йдеться, що Пречиста Діва Марія по батьковій лінії походила з царського роду Давида, а по материній – зі священичого роду Арона. Її батьки жили в Назареті, були заможними людьми. Батька звали Йоакимом, а матір – Анною. Вони відзначалися великою побожністю і жертовною любов’ю до Бога та ближнього. Йоаким ділив зібрані з власного поля плоди на три частини: одну частину давав на жертву Богові, другу – для бідних, а третю залишав собі. Великою журбою подружжя була бездітність, яка у євреїв вважалася не тільки за брак Божого благословення, але й за Божу кару. З цієї причини вони зазнавали багато прикростей.
Тож подружжя безнастанно благало в Бога дитини. Це була головна мета їхніх молитов, постів і милостині. Йоаким і Анна обіцяли присвятити дитину Господеві, якщо Бог вислухає їхнє прохання. Господь Бог вислухав і дав їм дочку, яка була призначена стати Матір’ю Божого Сина. Цю вістку Бог передав Анні через св. Архангела Гавриїла, що об’явився їй і сповістив про те, що вона зачне Преблагословенну Доню, яку назвуть Марією.
“Марія, або Маріам, – пише святий Єпіфаній, – означає володарка і надія. Бо Вона мала народити Господа, який є сподіванням народів”. “Марія, ставши Матір’ю Творця, – говорить святий Йоан Дамаскин, – справді стала володаркою всіх народів”.
Святкуючи Різдво Богоро­диці, Церква прославляє найвищий ступінь наближення Божества до людей, Його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. “Сьогодні неплідна Анна породила Діву божественну, призначену бути Матір’ю Царя всіх і Сотворителя, Христа Бога”, – оспівує Церква у Богослужінні. “Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх родителів, і всехва­льне славимо народження Твоє”, – співають величальну Богородиці. Згадка про свято дійшла до нас із IV ст., коли рівноапостольна Олена побудувала храм у пам’ять про народження Матері Божої. Відомості про святкування можна знайти у записах св. Іоанна Золотоустого, свв. Прокла, Єпіфанія і Августина.
У народі свято Різдва Пре­святої Богородиці називають “Друга Пречиста”. З цим святом пов’язується День породіль, коли жінки, в яких немає дітей, частують бідних людей, – “щоб молилися Богородиці за її дітей”. Такі жінки замовляють службу Божу в Церкві, а після богослужіння запрошують людей до себе на обід.