ООН робить невтішні продовольчі прогнози

На нещодавньому сільськогосподарському саміті у Франції вчергове було відкладено розгляд пропозицій із блокування скупки орних земель у країнах, що розвиваються, з контролю над паливом і з використання продовольчих запасів для стримування цін на сільськогосподарських ринках.  “Ми й надалі ще дуже далекі від прийняття стратегій, здатних привнести стабільність на аграрні ринки та гарантувати продовольчу безпеку”, – сказав Марко Де Понте, генеральний секретар “Action Aid Italia”.

Головне – не зібрати, а зберегти

Ще в давнину люди завчасно створювали запаси зерна, щоб не померти від голоду в неврожайні роки. “Але сучасні люди чомусь не роблять того, що робили древні єгиптяни, китайці та римляни, – пише італійське видання “La Stampa”. – Навіть незважаючи на те, що завдання прогодувати майже сім мільярдів людей вимагає усе титаничніших зусиль, що внаслідок двох поспіль неврожайних років (2007-й та 2008-й) загинули десятки мільйонів осіб, а сотні мільйонів змушені голодувати й бідувати, досі не створено координованої глобальної системи ефективного управління запасами продовольства на випадок виникнення продовольчих криз”.
Неурядові організації “ActionAid”, “Oxfam” та інші за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization of the United Nations, FAO) ініціювали створення ефективних і некорумпованих систем резервів на регіональному рівні, які могли б співпрацювати в разі потреби.
Нині, за даними FAO, світові запаси зернових сягають 494 мільйонів тонн. Ця цифра видається достатньо високою в порівнянні зі світовим виробництвом у 2315 мільйонів тонн. Але якщо 2002 року запаси становили 30% планетарного використання зернових (578,2 млн тонн при виробництві 1908 млн), то сьогодні це співвідношення впало до 21%. І ця тривожна тенденція продовжує поглиблюватися.

Людей – все більше, а харчів – дедалі менше

Як не дивно, але що активніше відбувався науково-технічний прогрес, то більше поглиблювалася в світі продовольча криза. Наука тут, звичайно ж, ні до чого, просто темпи зростання чисельності населення відчутно випереджають показники зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Особливо це стосується країн, що розвиваються. За даними FAO, у світі зараз близько півмільярда людей постійно голодують і вдвічі більше систематично недоїдають.
Гострою також є проб­лема якості продовольства. Найважливіша складова повноцінної їжі – тваринний білок. Мінімальною нормою в помірних кліматичних умовах було б споживання одного грама білка на кілограм маси тіла людини на день. Проте майже 2/3 населення Землі за добу споживають лише 15 грамів, тобто живуть на межі голоду. Це особливо шкодить дітям. Майже 300 мільйонів дітей у країнах Азії, Африки і Латинської Америки внаслідок поганого харчування відстають у фізичному і розумовому розвитку. Щоденно від голоду там помирає близько 12 тисяч осіб.
Підраховано, що для достатнього забезпечення продуктами харчування всіх людей, а також відгодовування домашніх тварин і птахів світове виробництво зерна слід уже зараз потроїти. Досягнути цього в найближчій перспективі просто нереально.
Однак певні можливості збільшити продуктивність сільського господарства є вже тепер. Найперше, що спадає на думку, – освоєння цілинних угідь, яких у світі, незважаючи ні на що, залишається ще дуже багато, зокрема в країнах, що розвиваються. Інший метод – зменшення втрат урожаю, які щорічно становлять майже третину і пов’язані з примхами погоди, недосконалістю збиральних машин і транспортування, незадовільними умовами зберігання тощо.
Однак чи не найвагомішим резервом для розв’язання продовольчої проблеми є Світовий океан. Нині для 3/4 населення планети морський промисел є основним джерелом одержання тваринного білка. Вся океанічна біомаса становить 20 – 30 мільярдів тонн.