Інтернет перетворює нас на беземоційні машини?
“Запитай у “Ґуґла”, – фраза, яку, мабуть, чув кожен із нас. Будь-яка дрібниця чи незрозумілість – і ми відразу ліземо шукати відповідь у світову павутину. Вчені констатують:  інтернет та комп’ютери настільки змінили наше життя, що поступово змінюють людську пам’ять: у потоці інформації ми перестаємо думати, запам’ятовувати та логічно мислити.

Відімкнена пам’ять

Зміна нашого сприйняття світу дійшла до того, що ми перестаємо запам’ятовувати певні факти. Науковці кажуть: людина, яка щось знайшла в інтернеті, швидше запам’ятає, де і на якому сайті була розміщена та чи інша інформація, аніж її суть. Низку експериментів на доказ цього провели науковці у Колумбійському та Гарвардському університетах (США).
Учені Бетсі Сперроу та Деніел Вегнер такі зміни у сприйнятті інформації пов’язують із концепцію трансактивної пам’яті. Наші відносини з інтернетом вони порівнюють із стосунками в парах, де люди покладаються на пам’ять один одного.
Учасникам експерименту дослідники, зокрема, запропонували набір якихось фактів. Половині людей  сказали розкласти отриману інформацію по папках, а іншій пояснили, що повернутися до повідомлення після його отримання буде неможливо.
Учасники з другої групи, знаючи, що інформація не буде доступна їм пізніше, запам’ятали значно більше її суті. Тоді як ті, хто розміщував отримані факти по папках, не дуже добре пам’ятали суть повідомлень, проте відмінно запам’ятовували, куди саме вони поміщали дані на конкретну тему. “Це показує, що речі, які знаходимо он-лайн, ми намагаємося зберігати он-лайн – на зовнішньому носії. Якщо ви можете знайти щось он-лайн, навіть коли йдете вулицею, тоді важливим умінням стає знати, де саме шукати цю інформацію”, – зауважила Сперроу. Навковець вважає, що пам’ять людей не стала гіршою: просто тепер ми інакше організовуємо в мозку величезну кількість доступної інформації.

Соцмережі спотворюють уявлення про реальне життя

Якщо комп’ютер без інтернету перетворився на мотлох у домі, то інтернет без соц­мереж тепер багатьом важко уявити. Однак саме вони ведуть до  деградації мозку. Соціальні мережі погано впливають на розумовий розвиток і властивості пам’яті юного покоління, – б’є на сполох психолог Сьюзан Грінфілд із Оксфордського університету.
Жінка каже, що постійне користування соціальними мережами для людей має такі наслідки, як зниження рівня концентрації уваги, втрата багатьох невербальних навичок, таких як здатність дивитися в очі під час розмови.
За словами професора, банальність інформації, якою обмінюються користувачі, може стати проблемою для комунікації, а люди втрачають уявлення про своє місце в суспільстві і самооцінку.
“Навіщо комусь знати, що хтось інший їв на сніданок? Це нагадує мені маленьку дитину, яка каже: “Дивися, мамусю, я роблю це, подивися на мене, мамусю, я роблю те...” – каже Грінфілд.
Дослідниця з Оксфорда наводить ознаки, до яких призводить регулярне проводження часу в соцмережах: неадекватність самооцінки, втрата відчуття перспективи, зростання песимізму, прояв безкомпромісних суджень і соціально-агресивної поведінки, підвищений інтерес до метафізичних та ірраціональних проблем тощо.
Віртуальне спілкування нікуди не зникне – з розвитком технологій воно ще більше проникатиме в наше життя. Мій чотирирічний сусід годинами сидить за комп’ютером. Нам, молодим батькам, мабуть, варто вже змалку вчити своїх дітей правильно жити з технікою, щоб не дійшло до перевірки домашнього завдання через скайп із сусідньої кімнати.