“Пошта” вирішила перевірити, чи насправді коров’яче молоко таке корисне для здоров’я, як про це говорять

Йогурти, кефіри, сир, сметана, молоко йодоване, знежирене та збагачене вітамінами – усе це розмаїття  продуктів на будь-який смак лежить на прилавках магазинів та супермаркетів. Молочні продукти  називають скарбницею кальцію та джерелом здоров’я. Здавалося б, мало хто наважиться перевернути з ніг на голову уявлення про короноване якістю та користю коров’яче молоко. Однак такий сміливець знайшовся. Німецький професор, біолог, учений широкого профілю Вальтер Файт на підставі численних дослідів поставив під сумнів корисність коров’ячого молока.

Надмір білків

А вся справа в хімічному складі цього продукту. Ні для кого не секрет, що молоко багате на білки, основним білковим компонентом його є казеїн. У молоці він існує в сполуці з кальцієм – як казеїнат кальцію. Але, як стверджує німецький учений, казеїн – особливий білок, адже структура його амінокислот різна у різних видів живих організмів. Тобто, людина належним чином засвоює лише казеїн, який міститься у материнському молоці, а інші сприймає, як чужорідні речовини і продукує для їх нейтралізації антитіла.
Особливо вразливим до надміру білків є організм немовляти, адже спроможність розщеплювати та засвоювати казеїн протягом першого півріччя досить низька. Оскільки коров’яче молоко містить у два-три рази більше білків, ніж материнське, лікарі рекомендують не навантажувати ним раціон дитини, адже це може призвести до проблем з травленням та кислотного дисбалансу. Кругленькі щічки та стрімке збільшення маси тіла дітей, яких годують коров’ячим молоком, – не завжди привід для радості батьків. Адже надмір білків ще не сформований організм скеровує на збільшення м’язової тканини, тоді як пріоритетним у дитячому віці є формування головного мозку. “В організмі дорослої людини казеїн засвоюється повільно, та, незважаючи на це, має свої переваги: якщо молочні продукти вживати перед сном, то казеїн буде рівномірно забезпечувати організм амінокислотами під час сну, що сприятиме збереженню м’язової маси тіла”, – зазначає лікар-дієтолог, засновник Центру здорового харчування “100 років” Оксана Скиталінська.

Неприємні наслідки

Кожному знайоме неприємне явище діареї. Та мало хто запитує себе, чому в деяких воно дуже часто виникає після споживання  кисломолочних продуктів. Винуватцем цього є лактоза – молочний цукор. Непереносимість лактози, тобто відсутність в організмі спеціального фермента – лактази, який розщеплює цукор, більш знайома темношкірим народам та мешканцям Азії. Там кількість людей, для яких білий напій рівносильний отруті, сягає 80-90%. Щоправда, серед білошкірого населення Європи та Америки також трапляються випадки прикрого захворювання – близько 10-15%.
Та навіть якщо вам пощастило не потрапити до групи ризику, існує й інша загроза. Лактоза в організмі здорової людини розщеплюється на глюкозу, яка без проблем засвоюється, та галактозу. Остання – є наче резервом цукру, який організм використовує у разі потреби. Доктор Вальтер Файт стверджує, що організм багатьох людей не здатний перетворити галактозу в глюкозу через відсутність спеціального гена, що часто можна пояснити спадковістю.
“Таке захворювання називається галактоземією, і виявляється воно вже з перших днів життя – жовтяниця, порушення роботи центральної нервової системи, а пізніше починається катаракта, в результаті відкладень на кришталику ока нерозщепленої галактози. Виявляють захворювання лабораторним методом, фіксуючи високий рівень галактози у сечі немовляти чи дитини. Таким дітям показано безлактозне вигодовування”, – розповідає український експерт Оксана Скиталінська.
Ще одним прикрим супутником галактоземії є целюліт, що у багатьох випадках виявляється відкладеннями тієї ж таки нерозщепленої галактози. Тож людям з таким “спадком” варто уникати вживання надміру молочних продуктів.

Пити чи не пити?

Як виявилося, молоко не такий вже й дієтичний продукт. Його щоденна споживча норма приблизно становить 750 калорій, що, своєю чергою, містить 160 мг
холестерину. Для порівняння: щоб отримати таку саму кількість холестерину, вживаючи м’ясні продукти, людині доведеться з’їсти 53 шматочки ковбаси! До того ж холестерин у молоці, яке нам пропонують у магазинах, окислений і шкідливий для організму. Відбувається процес окислення при доїнні та переливанні продукту. А звести до мінімуму ці процеси можна лише шляхом забезпечення належних умов упаковування та зберігання молока.
Тож, беручи до уваги всі особливості молочних продуктів, доктор Файт рекомендує відмовитися від споживання молока в будь-якому вигляді. Проте більшість медиків та дієтологів не такі категоричні.
“Щоденне вживання молочних продуктів, навпаки, приносить лише користь. Винятки не можуть бути причиною відмови від цього цінного продукту. Норма молока для дорослої людини – дві склянки на день, зокрема у складі різних страв, й одна склянка кисломолочного напою перед сном. Та найкраще його вживати не цільним, а розведеним (додавати у каші, чай, каву), адже при додаванні у каші біологічна цінність такої страви зростає у результаті поєднання рослинних білків із тваринними”, – стверджує лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. Тож охочим поласувати молоком варто пам’ятати, що все корисно в міру!