– Аналіз проектів навчальних програм дає підстави дійти висновку про те, що поки не вдалося розвантажити зміст початкової освіти від надлишкового інформаційного матеріалу. Змістове переобтяження навчальних програм є задавненою вадою шкільної освіти на всіх її рівнях, але у початковій школі це явище тягне за собою втрату мотивації, інтересу дітей до навчання, погіршення стану їх здоров’я, – йдеться у повідомленні фахівців Центру.

У цьому контексті показовим, наприклад, є зміст навчальної програми з природознавства – стосовно нового курсу, створеного на основі природознавчої складової курсу “Я і Україна”, що існував до 2011 р. У пояснювальній записці до проекту програми з природознавства зазначено, що він покликаний сприяти формуванню природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, має забезпечити основи екологічної освіти тощо. “Проте фактичний зміст курсу, як він відображений у проекті програми, не відповідає задекларованим цілям. Навчальна програма перевантажена інформаційним та фактичним матеріалом, який не відповідає віковим особливостям учнів початкової школи. За структурою і змістом це – короткий курс ботаніки, зоології, анатомії людини та географії для основної школи”, – переконують експерти.

Як ще один приклад, вони наводять програму четвертого класу. Вивчаючи тему “Кров, її значення для організму”, школярі не лише повинні впродовж одного уроку засвоїти такі змістові блоки: “Органи кровообігу: кровоносні судини, серце”, “Пульс і його вимірювання”, “Дбайливе ставлення до серця та його тренування”, “Перша допомога при кровотечах”, а також виконати практичну роботу “Надання першої допомоги при різних ушкодженнях кровоносних судин; вимірювання пульсу в стані спокою й після навантаження”.
– Очевидно, що навіть за умови повного матеріального забезпечення школи дев’яти-десятирічні діти не здатні протягом 40 хвилин осягнути такий обсяг навчального матеріалу. Відтак на проведення таких практичних робіт у початковій школі слід передбачити окремі навчальні години, – зазначено в моніторингу ЦОМ. Експерти додають, що це може призвести до втрати учнями мотивації, інтересу до навчання, а також негативно відіб’ється на їх здоров’ї.

Також вказується на відсутність у програмах остаточних результатів навчання молодших школярів і чітких критеріїв їх оцінювання. Зважаючи на це все, Центр освітнього моніторингу, загалом позитивно оцінюючи нові навчальні програми, рекомендує профільному міністерству: розвантажити програми від надмірної деталізації; привести зміст окремих навчальних програм у відповідність до вікових особливостей школярів; уніфікувати навчальні програми за формою та структурою; у розділі “Вимоги до рівня навчальних досягнень” чітко визначити навчальні результати; надати їм практичної спрямованості; узгодити понятійний апарат тощо.